Твір по літературі: А. Блок -символіст Я вам повідав неземне Я все скував у повітряній імлі У турі — сокира У мрії — герої Так я причалював кземле. А. Блок Творчість А. Блоку, геніального поета, «трагічного тенора епохи», як назвала його А. Ахматова, багато в чому визначилося естетикою одного з модерністських літературних течій того часу — символізму. Саме з ним зв’язані основні теми, ідеї й образи блоковской лірики, її художні засоби й прийоми. Для того щоб простежити наявність і трансформацію символістських мотивів у творчості поета, необхідно зупинитися на основних положеннях естетики й поетики даного плину Символізм як напрямок у мистецтві зложився у Франції вже в 70- 80-е роки минулого століття.
Саме у творчості великих французьких поетів того часу черпали своє натхнення їхні російські послідовники. Символізм прийнятий уважати одним із проявів декадансу — світосприймання, що характеризується підкресленим індивідуалізмом, відходом від дійсності, розчаруванням у традиційних цінностях, песимізмом. Символісти рішуче протиставили мир внутрішній і мир зовнішній і визнали за першим право на істинність. Не можна існувати у світі, не пізнаючи його, і як форма пізнання вони запропонували символ, наділивши його особливим, незвичайним змістом. Символ перестає бути лише засобом художньої образності, що умовно виражає суть якого-небудь явища. Відтепер він покликаний відбити глибинному, доступні тільки погляду поета зв’язку речей. Він принципово багатозначний, і ця багатозначність досягається за рахунок неясності, невизначеності, розмитості образа. Основний принцип зображення — ніяких фарб, тільки відтінки.
Завдання поета — вселяти читачеві певний настрій. Для цього потрібна нова система образів, потрібна музична організація вірша. Для естетики символізму взагалі властива ідея синтезу різних видів мистецтв, звідси «музичний» і «мальовничі» елементи в поезії, прагнення передати зорове враження за допомогою слухового, музичне — за допомогою образотворчого. Приміром, у Брюсова: У гармонії тіні мигнуло божевілля, Померкли акорди мрійливих ліній, И голосні фарби згустилися угрюмее, Зливаючись у наспів темно-синій Пов’язані із впливом на його естетические погляди ідей символізму. Особливо велике був вплив російського філософа й поета Вл. Соловйова. Саме з його добутків Блок запозичив ідею про світову катастрофу, що наближається, і вчення про Світову Душу або Вічну Жіночність, покликаної обновити мир. Це вплив і в біографічному плані — любов до Л. Д.
Менделєєвій і визначили багато в чому містико-елегійну спрямованість віршів Блоку, їхній індивідуалізм і відчуженість від миру Найбільшою мірою це ставиться до циклу віршів про Прекрасну Даму. Хоча цикл цей у цілому автобиографичен, але реальна основа подій ретельно зашифрована, переведена на особливу, містичну мову. Так, очікування нареченої й зустріч із нею перетворяться в наступні рядки: Ти в білій хуртовині, у сніжному стогоні Знову чарівницею спливла, И в вічному світлі, вічному дзенькоті Церков змішалися куполи Наречену, кохану дівчину поет зобразив у віршах як земне втілення Вічної Жіночності. Образ Прекрасної Дами — один із ключових у поезії Блоку. Вона — ідеал духовної краси, божество, символ гармонії й світла. Поет не дає її портретів — адже вона майже безтілесна, як усяке бачення, мрія, сон. До того ж описати — виходить, визначити, а визначити — виходить, обмежити. І образ Прекрасної Дами залишається в блоковской поезії нерозкритим, недоговореним, невизначеним. Він виявлений нам тільки в безлічі імен: Прекрасна Дама, Вічна Жіночність, Володарка Всесвіту: ПРО, Свята, як ласкаві свічі, Як втішні Твої риси!
Мені не чутні ні подихи, ні мовлення, Але я вірю: Мила — Ти Ліричний герой циклу з’являється безсумнівним індивідуалістом, людиною не тільки самотнім, але прагнучої самітності, що живе своїм внутрішнім життям, далеким суспільним інтересам: Що бура життя, якщо троянди Твої цвітуть мені й горять! Що людські сльози, Коли рум’яниться захід! Пейзажі віршів Блоку повні відвернених і ускладнених образів, покликаних передати символічна відповідність зовнішнього миру, миру природи й миру внутрішнього: Я встав і тричі підняв руки До мене по повітрю неслися Зорі врочисті звуки, Багрянцем одягаючи височінь Коли пізніше в поезії Блоку з’являються соціальні мотиви, основною формою їхнього вираження як і раніше залишається форма символічна: реальні події дані автором умовно, образи розмиті, характери невизначені. У вірші «Фабрика» поет малює фігуру якогось чудовиська з «мідним» голосом, зігнуті спини робітників, жовті вікна, де сміються над обманутими. З розвитком соціальної тематики у творчості Блоку зв’язана поява в ньому нових багатопланових символів. Наприклад, образ дороги й степу, поля як символ самої Росії, її шляхи в часі, її безкрайніх просторів і невичерпної краси й сили Росія в поезії Блоку стає міфічним сфінксом, чию таємницю не можна розгадати: .
Дрімаю — і за дрімотою таємниця, И в таємниці — ти почиешь, Русь Втіленням революційної стихії робить Блок заметіль і пожежа у своїй символістській поемі «Дванадцять»: Ми на горі всім буржуям Світову пожежу роздуємо… Глибоко символичен у поемі й образ Христа. Його не можна назвати однозначним. Справді, Христос іде поперед дванадцяти, але, може бути, не як невидимий вождь, а як жертва, або судія, або пророк. Мабуть, для самого автора фігура Христа — вираження жагучої спраги відновлення, віри в істину, у любов і добро Музикальність — одне із властивостей лірики Блоку Він домагається її за допомогою різних засобів, як правило, це різного роду (ритмічні, звукові, лексичні) повтори: Ні любові, ні туги, ні образи Усе померкло, пройшло, відійшло…
Або: От особа виникає з мережив, Виникає з мережив особа У колі символістів Блок займає особливе місце. Розділяючи багато в чому їх естетические переконання, він не був прихильником крайнього індивідуалізму й песимізму («Зітри випадкові риси — і ти побачиш: мир прекрасний»), проповідником мистецтва для мистецтва, експериментатором, що заперечує попередню традицію. Використовуючи й трансформуючи ідеї символізму, його методи, поет зумів виразити не тільки свій внутрішній мир, але й життя епохи, втіливши тим самим своє творче кредо: ПРО, я хочу безумно жити: Всі сугцее — увічнити, Безособове — врчеловечить, Несправджене — втілити!