«А зірки тут тихі…» (відгук про фільм)
ІСНУЄ БЕЗЛІЧ КНИГ І ФІЛЬМІВ ПРО ВІЙНУ. КОЖНИЙ З НИХ ПО-СВОЄМУ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ, КОЖНИЙ РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЮ ПЕВНИХ ГЕРОЇВ, У ПЕВНИХ СИТУАЦІЯХ, АЛЕ ДІЇ В ОСНОВНОМУ ВІДБУВАЮТЬСЯ ПРИ ТИХ САМИХ ОБСТАВИНАХ — У РОКИ ВІЙНИ. Я Б ХОТІЛА РОЗПОВІСТИ ВАМ ПРО ФІЛЬМ «А ЗОРІ ТУТ ТИХІ…»
« А ЗОРІ ТУТ ТИХІ…» (1792 РІК), ФІЛЬМ СТАНІСЛАВА РОСТОЦКОГО. РЕЖИСЕР ЗНІМАВ СВОЮ КАРТИНУ НА ОСНОВІ ПОВЕСТИ БОРИСА ВАСИЛЬЄВА «А ЗОРІ ТУТ ТИХІ…». ЗВИЧАЙНО, РОСТОЦКИЙ ВИКОРИСТОВУВАВ ЯКІСЬ СВОЇ ХУДОЖНІ РІШЕННЯ, АЛЕ В РЕДАГУВАННІ ФІЛЬМУ АВТОР ПОВЕСТИ ВСЕ-ТАКИ БРАВ УЧАСТЬ
У ГОЛОВНИХ РОЛЯХ БУЛИ ЗАДІЯНІ: МАРТиНОВ АНДРІЙ (ВАСКОВ), ИРИНА ШЕВЧУК (ОСЯНИНА), ОЛЬГА ОСТРОУМОВА (КОМЕЛЬНИКОВА), ИРИНА ДОЛГАНОВА (ГУРВИЧ), ОЛЕНА ДРАПЕНКО (БРИЧКИНА), КАТЕРИНА МАРКОВА (ЧЕТВЕРТАК). А В ЕПІЗОДАХ БРАЛИ УЧАСТЬ АКТОРИ БЛАГОВІЩЕНСЬКОГО ДРАМАТИЧНОГО ТЕАТРУ
САМ СТАНІСЛАВ РОСТОЦКИЙ БУВ ФРОНТОВИКОМ, БРАВ УЧАСТЬ У ВОВ. І ПОВІСТЬ БОРИСА ВАСИЛЬЄВА «А ЗОРІ ТУТ ТИХІ…» ВІН ВИРІШИВ ЕКРАНІЗУВАТИ ЗІ СВІТЛИМ СУМОМ ПРО СВОЄ ПОКОЛІННЯ — ВІДНЕСЕНОЮ ВІЙНОЮ, «НЕ ДОБИЛА», ЩО НЕ ПРОЖИЛИ ЙОМУ ПРИЗНАЧЕНИЙ СТРОК. ПРО ЩО НЕСВЕРШИЛИСЬ, НЕВОЗМЕСТИМОМ иутраченном.
«А ЗОРІ ТУТ ТИХІ…» — Є ОСОБЛИВОЮ КАРТИНОЮ. ТУТ ПОКАЗАНО ПРО ЖІНОК НА ВІЙНІ, АЛЕ ПОКАЗАНО БЕЗ ЗАЙВОЇ СЕНТИМЕНТАЛЬНОСТІ, У ЖОРСТОКІЙ І СУВОРІЙ ПРАВДІ, ТОМУ ЩО БУЛО НАСПРАВДІ. ТУТ МОВА ЙДЕ ПРО ПОДІЇ 1942 РОКУ В РОЗТАШУВАННІ ЗЕНІТНО-КУЛЕМЕТНОЇ БАТАРЕЇ, ЩО КОМАНДУЄ СТАРШИНА ВАСКОВ, ЗАКИДАЮТЬ НІМЕЦЬКИХ ДИВЕРСАНТІВ. СПОЧАТКУ СТАРШИНА ДУМАЄ, ЩО НІМЦІВ ДВОЄ, ТОМУ ВИРІШУЄ СИЛАМИ СВОГО ПІДРОЗДІЛУ, У ЯКОМУ ТІЛЬКИ ДІВЧИНИ, ЗНИЩИТИ ВОРОГА. ДЛЯ ЦЬОГО ЗАВДАННЯ БУЛИ ВИБРАНІ П’ЯТЬ ЗЕНІТНИЦЬ. СТАРШИНА ВИКОНУЄ ПОСТАВЛЕНУ ЙОМУ ЗАВДАННЯ, АЛЕ ЯКОЮ ЦІНОЮ?
УСЕ ДІВЧИНКИ: ЖЕНЯ КОМЕЛЬНИКОВА. РИТА ОСЯНИНА, ГАЛЯ ЧЕТВЕРТАК, ЛІЗА БРИЧКИНА, СОНЯ ГУРВИЧ — ГИНУТЬ. ГИНУТЬ ЗА БАТЬКІВЩИНУ, А ВИХОДИТЬ, ЗА ТЕ, ЩО ЛЮБИЛИ. У КОЖНОЇ З НИХ БУЛА СВОЯ ДОЛЯ, АЛЕ ВІЙНА ЗЛАМАЛА ЇХНЬОГО ЖИТТЯ. ЗМУСИЛА ВЗЯТИ ЗБРОЮ В РУКИ І ЙТИ В БІЙ, НЕЗВАЖАЮЧИ НА ТЕ, ЩО ВОНИ БУЛИ МОЛОДИМИ ДІВЧИНАМИ. ВОНИ БОРОЛИСЯ, ЯК МОГЛИ, ЯК НАВЧИЛА ЇХНЯ ВІЙНА. АЛЕ В РЕЗУЛЬТАТІ, ДОЛЯ КОЖНОЇ З НИХ ЗЛОЖИЛАСЯ КУДИ БІЛЬШЕ ТРАГИЧНО.
У ЖЕНІ ВОРОГИ ВІДНЯЛИ СІМ’Ю, ЇЇ ПІДТРИМКУ Й ОПОРУ. РИТА ВТРАТИЛА УЛЮБЛЕНОГО ЧОЛОВІКА, АЛЕ ВСЕ-ТАКИ НЕНАВИСТЬ ДО НІМЦІВ ВИТИСНУЛА З ЇЇ СЕРЦЯ НАВІТЬ ТУГУ Й СУМ ПРО ЧОЛОВІКА, ЗАЛИШИВШИ В НЬОМУ ТІЛЬКИ ЛЮБОВ ДО СИНА, ЗАРАДИ ЯКОГО ВОНА Й ЖИЛА. ЛІЗА БРИЧКИНА — ДІВЧИНА, ЩО ВСЕ ЖИТТЯ ПРОВЕЛО ЧЕКАЮЧИ ЩАСТЯ, ДО КІНЦЯ ВІРИЛО, ЩО ЗНАЙДЕ ЙОГО. ВІЙНА ПЕРЕШКОДИЛА ЇЇ ПЛАНАМ, І ЗАМІСТЬ ЩАСТЯ ЛІЗУ ЧЕКАЛА СМЕРТЬ. ЖИТТЯ ГАЛІ ЧЕТВЕРТАК — ОДНА СУЦІЛЬНА МРІЯ. І ПІТИ НА ЗАХИСТ СВОЄЇ БАТЬКІВЩИНИ ВОНА ТЕЖ МРІЯЛА. АЛЕ ТОДІ ВОНА ЩЕ НЕ ЗНАЛА, ЩО ВІЙНА ВИМАГАЄ НЕ ТІЛЬКИ ГЕРОЇЧНОГО ПОРИВУ, АЛЕ Й МОЖЛИВІСТЬ ЛЕГКО ВТРАТИТИ СВОЄ ЖИТТЯ. СОН НА ВІЙНУ ПОТРАПИЛА ВИПАДКОВО Й УМЕРЛА ТЕЖ ВИПАДКОВО.
БЕЗПЕРЕЧНО, ВІЙНА -ЦЕ КОШМАРНО. НАПЕВНО, НАМ НІКОЛИ НЕ ЗРОЗУМІТИ, НАСКІЛЬКИ ЦЕ СТРАШНО. СПОДІВАЮСЯ, ЩО, ТОЙ ЖАХ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ ЛЮДИ, ЯКІ ПРОЙШЛИ ВІЙНУ, НІКОЛИ НЕ ПРИЙДЕ ВИПРОБУВАТИ НАМ. ХОЧЕТЬСЯ ВІРИТИ, ЩО И В НАШ ЧАС Є ТЕПЕРІШНІ ПАТРІОТИ, ГОТОВІ ВІДДАТИ ЖИТТЯ ЗА ШМАТОЧОК СВОЄЇ РОСІЇ. Я ДУМАЮ, ЩО НАМ БЕЗУМНО ПОВЕЗЛО, ЩО МИ ЖИВЕМО В МИРНИЙ ЧАС.