Агроценоз (агроекосистема), його відмінність від біогеоценозу. Круговорот речовин в агроценозе й шляхи підвищення його продуктивності.
1. Агроценоз (агроекосистема) — штучна система, створена в результаті діяльності людини. Приклади агроценозов: парк, поле, сад, пасовище, присадибна ділянка.
2. Подібність агроценоза й біогеоценозу, наявність трьох ланок: організмів — виробників, споживачів і руйнівників органічної речовини, круговорот речовин, територіальні й харчові зв’язки між організмами, рослини — початкова ланка ланцюга харчування.
3. Відмінності агроценоза від біогеоценозу: невелике число видів в агроценозе, перевага організмів одного виду (наприклад, пшениці в поле, овець на пасовище), короткі ланцюги харчування, неповний круговорот речовин (значний винос біомаси у вигляді врожаю), слабка саморегуляція, висока чисельність тваринних окремих видів (шкідників сільськогосподарських рослин або паразитів).
4. Агроценоз — екологічно нестійка система, її причини — слабкий круговорот речовин, недостатньо виражена саморегуляція, невелике число видів і ін.
5. Роль людини в підвищенні продуктивності агроценозов: виведення високопродуктивних сортів рослин і порід тварин, їхнє вирощування з використанням новітніх технологій, облік біології організмів (потреба в живильних речовинах, потребі рослин у теплі, вологості й ін.), боротьба із хворобами й шкідниками, своєчасне проведення сільськогосподарських робіт і ін.
6. Агроценози як джерело забруднення навколишнього середовища: біологічного (масове ра^ мно-жение, спалах чисельності комах-шкідників), хімічного (змив у водойми надлишку ядохимикатов, добрив, загибель від ядохимикатов комах-запильників, зміна фауни ґрунту під впливом хімічних речовин і ін.).
7. Захист природи від забруднення сільськогосподарським виробництвом — дотримання норм і строків внесення мінеральних добрив, застосування ядохимикатов, нових технологій обробки ґрунту