Аналіз першого розділу поеми В. В. Маяковського Хмара в штанях

Твір по літературі: Аналіз першого розділу поеми В. В. Маяковського Хмара вштанах. "Ви думаєте, це марить малярія?" В. Маяковський - один із кращих поетів початку ХХ століття, століття глибоких соціальних змін. Поема "Хмара в штанях" була закінчена до липня 1915 року. У ній поет виступає як "тринадцятий апостол" (перша назва поеми, заборонена цензурою) олицетворяющий прийдешню революцію.

Революція для Володимира Маяковського - це руйнування старого миру в ім'я створення нового, загибель в ім'я народження. Поема відбивала розпущену силу мільйонів, що стихійно піднімаються проти капіталізму й уже усвідомлюють свій шлях кборьбе. Поема була прямим відгуком на імперіалістичну війну, хоча окремі метафори й порівняння були навіяні злободенністю, наприклад: "Тіло твоє я буду берегти й любити, як солдат, підрублений війною, непотрібний, нічий, береже свою єдину ногу". В. Маяковський у поемі "Хмара в штанях" прагнув всім змістом дійти до самого кореня людських страждань у тім пристрої суспільства, що робить війну неминучої. У поемі виражене співчуття страждаючій людині, а також показане прославляння активності самих пригноблених і знедолених.

Похід проти слабостей людей, покалічених і обдурених капіталізмом, викриття ілюзій і оман страждаючої людини минулого органічною частиною заколотного пафосу "Хмари". У поемі В. Маяковського відбилися настрої мас, які ще далеко не позбулися від непевності у своїх силах, від перебільшення сил ворога: "Чую: тихо, як хворий з ліжка, зстрибнув нерв. І от, - спочатку пройшовся ледь - ледь, потім забігав, схвильований, чіткий".

Відвернене протиставлення страждання щастю, несамовите оспівування страждання й жертви уривалися дисонансом в активну, бунтарську проповідь "Хмари". І для цього минулого свої причини. Борошна праці й рабства, неуцтва й здичавіння, убогості й моральної деградації, у які капіталізм увергнув широкі працюючі маси, не могли пройти для них безвісти. В. Маяковський з надзвичайною силою затверджує - молодість нового миру, нового шляху: "У мене в душі жодного сивого волосся, і старечої ніжності немає в ній! Мир проти міццю голосу, іду - гарний, двадцатидвухлетний".

Маяковський відкидає "старе життя": "Геть вашу любов!", "Геть ваше мистецтво!", "Геть ваш лад!", "Геть вашу релігію". Ці чотири лементи "Геть!

" допомагають осмислити ідейне значення поеми. Але в реальному русі образів всі чотири лементи "Геть!" кричать про одному: всією своєю поемою Маяковський добирався до головного, істотного зла, дратуючись загальними нещастями й всіма несчастиями героя поеми Поет з'єднує особисті переживання ліричного героя з переживаннями всієї країни. Могутній голос поета, що виступає від імені багатьох, масштаб узагальнень, істинність і сила почуття народжують у Маяковського високий стиль, урочисту інтонацію. Поема з її прямим звертанням до пригнобленим і знедоленим, з її утвержлениями великої місії поета - апостола, з її принциповим протиставленням живого розмовного мовлення "красивості" і вихолощенности мови декадентської літератури об'єктивно успадковувала й по-своєму розвивала революційно - демократичні традиції, відкинуті поетами декадансу.

Поема "Хмара в штанях" - це чудова поема, написана людиною, що щиро вірить в ідею революції, у прекрасне світле майбутнє, у неминучість щастя. Саме ця щирість і є, на погляд літературознавців, причиною того, що навіть зараз, коли суспільство перебудовується, життя міняється, поета В. Маяковського залишається прекрасним зразком художнього слова, відбиваючи осмислення старого життя й перехід кновой.


Загрузка...