чиварто читати книги?
Книга
Жила-Була Книга. Дуже розумна й мудра річ, але багатьма позабута. І от один раз зустрівся я з Нею:
— Здраствуй!
— Здраствуй!
— Хто ти? — запитую я, дивуючись гарній обкладинці
— Я — Книга
— Книга? Що це? Навіщо ти потрібна?
— Почитай мене, і ти багато чого довідаєшся. Я покаджу самі яскраві картини!
— Але картинки я можу й у розфарбовуваннях подивитися, і у фотоальбомі, і сам намалювати смогу! Навіщо ж мені тебе читати?
— Якщо не хочеш, то не читай, але знай, що тоді ти не побачиш цілий мир, — вкрадливо проговорила Книга, — прекрасний, фантастичний, таємничий, що інтригує… Такий мир, якого ти ніде більше не знайдеш!
— ека диво! У мене будинку купа дисків і касет з фільмами, де й не таке побачити можна!
— Так, але той мир, про яке ти говориш, однаковий для всіх, а той, що пропоную тобі я, ти завжди будеш бачити не так, як усе. Ти будеш співавтором цього миру. І ще: не подружившись із мною, ти втратиш джерело знань
— Ха-Ха-Ха! Зараз в Інтернеті можна знайти всі! Як же ти відстала від життя! — сміюся я вответ.
— Ах, цей Інтернет! Усі шукають у ньому інформацію, але навіть не догадуються, що всю її дала я! Ніхто не думає, що в Інтернеті лише комментированние уривки з моїх текстів. Але те — твоя справа… Помни лише, що щиру мудрість дадуть тобі лише дві подруги: я й Життя!
Я не знав, що відповісти й відкрив Книгу… З тих пор я ніколи не закривав її. І хоча нескінченна мудрість її лише частиною малої ввійшла в мене, я впевнений, що не набрався б і тої частини, не відкрий я тоді цю більшу Палату Знань
Післямова
Про що згадує покійний?
З ким говорить він, сивий?
З подругою своею розкішної,
Із Книгою свій дорогою
Через одне людське життя…
— Ти хоча раз пошкодував, що подружився із Мною?
— Немає!