Чому Катерина — «Промінь світла в темному царстві»? Гроза Островський А. Н

Чому Катерина - "Промінь світла в темному царстві"?
Катерина - головна героїня драми А. Н. Островського «Гроза». Н. А. Добролюбов визначив її як втілення «сильного російського характеру», назвав її «променем світла в темному царстві». Але не дивлячись на її щиросердечну силу й твердий характер Катерина гине

З образом Катерини в драмі зв'язаний мотив простору. Вона видніється про те, щоб літати, як птаха. Із самого початку драма вона передчуває свою загибель, можливо тому, що вона не створена для життя в «темному царстві». Але адже вона народилася й росла в тім же середовищу, що й Кабаниха, Тихін, Дикої й інші

Оповідання Катерини про життя до заміжжя - один із самих зворушливих монологів. «Я жила, ні про що не тужила, точно пташка на волі ... що хочу, бувало, то й роблю».

Всю її теперішня життя представляють - домашня робота й релігія, але все це є душею патріархального світовідчування. У реальності ж вона живе в інший світу, що тримається на насильстві, примусі. Навіть коли Варвара вислухала оповідання Катерини, сказала: «Так, адже в нас теж саме». А Катерина відповіла їй, що «тут всі нібито з-під неволі».

У Катерине народжується нове почуття, ще не ясне їй самої: «Щось у мені таке незвичайне. Точно я знову жити починаю або... уже й не знаю». Це почуття - почуття особистості. У Катерине росте любов, що не укладається в рамки того суспільства. Ту любов, що прокидається в Катерине, вона сама. У силу своєї релігійності, сприймає як дивний гріх. Любов до Бориса для неї, замужньої жінки, порушення морального боргу. Вона хоче бути чистої й бездоганної

Коли вона усвідомить свою любов до Бориса, вона щосили прагне їй протистояти. Вона зізнається Варварі: « Точно я коштую над прірвою й мене хтось туди штовхає, а удержатися мені немає за що». І дійсно, навколо її все валить: їде Тихін - опора в любові, Варвара дає їй ключ від хвіртки. У розмові з Борисом Варвара говорить: «Я для тебе гріха не побоялася, чи побоюся я людського суду!». Ці слова можна вважати передвістям загибелі. Свідомість гріха повністю опановує героїнею

Вона не бачить іншого результату своєму борошну, крім смерті. Відсутність надії на прощення штовхає її на самогубство. Катерина говорить: «Однаково вуж душу свою погубила». Загибель Катерини невідворотна, як би не повеліли себе навколишні її люди. Смерть Катерини - її перемога, результатом якої постійна поява «променя» в «темному царстві».


Загрузка...