Твір по літературі: Духовний мир провінційних дворян у романі А. С. Пушкіна «Євгеній онєгін» Їй рано подобалися романи; Вони їй заміняли все; Вона влюблялася в обмани И Ричардсона, і Руссо… А. Пушкін Прочитавши роман Пушкіна «Євгеній Онєгін», я дійсно одержав багато інформації про приватне життя дворян того часу. Причому в очі кинулася більша різниця між поводженням, устремліннями й побутом столичних і провінційних дворян Провінційні дворяни були книголюби, особливо дівчини. Героїня роману у віршах Тетяна Ларіна з раннього років захоплювалася сентиментальними романами, які їй «заміняли всі», та й Онєгін, виявившись у селі, чимало часу проводить за читанням Провінціали насолоджуються поезією сільського народного життя. Тетяна захоплюється гаданнями.
Словом, цілковите самовладання сильно прикрашає життя селян-поміщиків Провінціали краще знали й почували народ, його проблеми й надії На Онєгіна село вплинуло найкращим образом: він став зауважувати труднощі селян і почав уживати реформи, щоб полегшити їхнє життя: Ярем він панщини стародавньої Оброком легенею замінився Великою популярністю й любов’ю користувалася серед провінційних дворян і народна пісня. Наприклад, «пісня дівчин». Справа в тому, що при зборі ягід дівчинам, за розпорядженням суворої поміщиці, заборонялося їх багато є, і, щоб дівчини не порушували наказ, їх змушували співатися Типовий представник столичного дворянства Онєгін у місті був «порядку ворог і марнотрат» і вуж, звичайно, не зауважував народні потреби, проводячи час у світські салонах А зараз він: …сільський житель Заводів, вод, лісів, земель Хазяїн повний… Життя поміщицьких сімей протікало в тиші й спокої.
Із сусідами вони були як «добра сім’я». Могли й посміятися й позлословити, але це зовсім не те, що столичні інтриги У сім’ях дворян «…зберігали в житті мирної звички милої старовини». Дотримували традиційних народних святкових обрядів. На масниці в них млинці водилися. Любили пісні, хороводи Ішли вони з життя тихо, без суєти. Мали скромні надгробья з настільки ж сромними написами: Смиренний грішник, Дмитро Ларін, Господній раб і бригадир, Під каменем цим вкушає мир По надгробних написах можна судити, що селяни-поміщики не були людьми марнолюбними, хоча серед них було чимало гідних високих слів людей. Той же Дмитро Ларін, наприклад, мав за мужність Очаковскую медаль, але про це ми довідаємося тільки з вуст Ленского, якому Ларін у дитинстві давав нею пограти.
Такий факт свідчить про високі духовні якості цього дворянина й моральній чистоті й скромності Моральний початок особливо яскраво виявився в образі Тетяни Ларіній. Я б додав ще до її відмітної риси дивну тонкість і чуйність натури, який не знайдеш серед столичних дівчин Отже, Онєгін, описавши чергове життєве коло, повний розчарувань і порожніх захоплень, знову зустрічає Тетяну й всю душу спрямовується до неї, зрозумівши й нарешті оцінивши її повною мірою. Але, на жаль, у відповідь він почув: Я знаю, у вашім серці є И гордість і пряма честь Я вас люблю (до чого лукавити?), Але я іншому віддана; И буду століття йому вірна Тетяні й у цей момент не спадає на думку лукавити, кокетувати, — приховувати свої почуття. Вона щира влюбви. Мені здається, проживи вона більшу частину життя в столиці, духовний мир її не був би так міцний Глянувши під таким кутом на життя столичних і міських дворян того часу, я переконався, що духовний мир останніх був набагато богаче, ближче до народу, і такі герої Пушкіна, природно, викликають у мене більше симпатії, ніж столична золота молодь пушкінської епохи