Філософська проблематика казки А. Екзюпері «Маленький принц»
Сент-Екзюпері написав сумну казку «Маленький принц» для дітей і дорослих. Екзюпері не любить наставлянь, як не люблять їхні всі діти. Але, розповідаючи історію Маленького принца, він разом зі своїм героєм переконує читача в простий і мудрій істинах
Маленький хлопчик пізнає мир. І при цьому зіштовхується з різними істотами — беззахисною й примхливою Розою, пихатим Королем, мужнім Ліхтарником, безвладним П’яницею, що не бачить нічого далі власного носа Астрономом, стривоженим аварією Льотчиком, мудрою Лисицею й підступною Змією. Усі, хто живе на Землі, і ті, хто живе на невеликих астероїдах, насправді обертаються навколо власних проблем, важливих для них. Внутрішній мир кожного — замкнутий простір, у яке нелегко пробитися іншій людині. Стара Лисиця навчила хлопчика осягати мудрість людських відносин. Щоб зрозуміти людину треба навчитися вдивлятися в нього, прощати дрібні недоліки. Адже саме головне завжди буває приховано усередині, і відразу його не розглянеш.
Слухаючи дзвінкий голосок Маленького принца, розумієш, що в гуркоті більших міст і в повсякденній суєті й турботах відмерла в «дорослих» людях природна щедрість серця, зникли прямота й щирість відносин, хазяйська дбайливість про чистоту своєї планети. Вони усе більше поринають у мир цифр, «забираються у швидкі поїзди» і вже самі не розуміють, чого шукають. «Вони не знають спокою й кидаються те в одну, то в іншу сторону». Мир дорослих людей на землі — це мир «королів», «п’яниць», «географів» і «ділків», які перестали розуміти, «що таке життя», «що важливо й неважливо». Не так треба жити, як живуть ці диваки — дорослі. Замість того щоб прикрашати свій будинок, обробляти свій сад, свою планету, вони ведуть війни, тиранять інших людей і «сушать свої мозки» даремними цифрами. Людям многому треба навчитися: радуватися заходам і сходам, любуватися красою полів і пісків, цінувати воду глибоких колодязів і сяйво зірок у небі. Треба думати про маленькі й більші турботи своїх сусідів по Всесвіті. Треба утішити того, хто плаче на твоїй планеті. Не можна забувати друзів і «тих, кого ти приручив». Людина повинен почувати свою ответсвенность за інші, за все, що відбувається вмире.
Екзюпері дивиться на людей очами Маленького принца, що прилетів з іншої планети. Слухаючи міркування Маленького принца, стежачи за його подорожами, доходиш висновку, що на сторінках цієї казки зосереджена вся людська мудрість. Письменник вірить у перемогу здорової користі навіть у дорослих людей.