ФІЛОСОФСЬКІ АФОРИЗМИ Микола Белоусов Москва У полоні в почуттів ми Вечорами. Лише Ранком Розум володіє нами. Коли хочеш у світі Все пізнати, Не забувай, що є на світі Вітчизна, Совість, Будинок і Діти, Що до них назад шлях тримати. Нехай вітер вільності, волі Вас обдуває. Але ока Застить мимовільна сльоза… І не помітиш, як промчаться роки. Яке це Щастя — Любити й Розуміти! Мені Радість радує Радість. Дружина й Чоловік — єдина плоть. Так ліпить Сім’ї наш Господь. Коли Зло побажаємо своїй половині, Те самі вибухнемо на цій же міні. І Слово Добре один раз Нехай пролунає у твоїх вустах. Возрадуй Ближнього — і Радість У нього оселиться очах. Давай-Ка вдвох проспіваємо! Давай не будемо лаятися. Щастя кують удвох На ковадлі Щастя. Блаженний, хто Вірує. Той бачить там, удалині, Святу Мету. І в найстрашніший морок Не розміняє на блискаючий п’ятак Те Щастя, що мерехтить спереду. ПРО, хто з нас на Бога не нарікав, Зайшовши в глухий кут, бажанням на догоду?! А Він нам Дав і Розум і Волю, Щоб кожний Сам Дорогу вибирав. Котитися Долілиць — Воля не потрібна. Туди й без її легко скотитися. Воля — Вибір для мене, Де краща Стежка, Щоб на Вершині опинитися. Тропа Пізнань — важка Стежка. По ній бредуть століттями людські племена. Коли я думаю, що Всі Вже Пізнав, То на Стежку Пізнань ще я не ступав. Там, де в Душі пустеля, И без дощу негайно Зійде бур’ян — Гординя, Що Спотворює нас. И — кращий Учитель — мучитель, Коль Лінь нами править, мадам. Бажання — кращий Учитель, Що Дає Здатності нам. Так! Існує Конфлікт Поколінь, Коли не приемлют батьківських думок… У Розумних Дітей і поганих Батьків Спокійно живуть і в Любові й Повазі. Будь-яка Річ має своє місце. Місце для неї — Рідний Будинок. Якщо Річ кладемо ми не на місце, То вона стає Бомжом. Любов наша гасне! — б’ємо ми на сполох. А хто ж, простите, у тім винуватий?- Лінь і Неуцтво, брудні думки, Гроші, посуд, носки й халат… Не дай Вам Бог у Неволі жити. Але в ній,- дай сил не мацати вену. Не дай Вам Бог пізнати Зраду! Але дай Вам Бог її простити. Перед Творцем — гончарне коло. Нас Він ліпить, начебто б, люблячи. От — переді мною кращий Друг… Але як повна Осколками Земля! Ми можемо Слів пролити потік, Щоб Думку коротку виявити. Але в десять Заповідей-Рядків Увесь Світ Лише Бог зумів умістити. Дорога Вічна В Безмовності петляє. Куди веде вона — Ніхто з нас не знає. Ми на неї ступити не встигаємо — З’явимося — і відразу зникаємо. Із Чаші Мудрості Дано Нам черпати всім, мій Друг, вино. Не кожний лише тим користується правом: Уж занадто ця Чаша високо. Матеріали до усного екзамену з російської мови. Лінгвістичний аналіз: синтаксичний розбір, розбір по членах речення, морфологічний, словотворчий, фонетичний і стилістичний розбори — у рубриці Продаж системи опалення будинків, системи опалення й монтаж у Москві. Шикарні дверні .