Картини життя українського суспільства за часів Великої Руїни

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній Зміст твору та оцінку автором життя українців періоду Руїни; розвивати навички виразного читання, коментування прозових творів, виділення проблем та провідних думок, висловлення власних міркувань з приводу прочитаного; виховувати критичне мислення, почуття гумору та справедливості. Обладнання: портрет письменника, різні видання повісті, Ілюстрації до неї. Теорія літератури: повість, реалізм, фантастика, сатира, іронія. І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ Вступне слово вчителя. Як ви, напевне, помітили під час читання повісті Г. Ф. Квіт-ки-Основ'яненка, у творі тісно переплітаються реалістичні картини життя українського суспільства періоду Великої Руїни з фантастикою. Чому письменник вдається до такого прийому?

А хіба це не фантастика, коли найвищу посаду — сотника в містечку займає безграмотний, ледачий п'яниця, і цього ніхто не помічає? А освічена людина, писар, активно бореться з відьмами і разом із тим користується їхніми послугами. Ці та інші складні перипетії повісті ми й будемо обговорювати на сьогоднішньому уроці. 138 II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ «Хвилинка мудрості». III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Літературний диктант. 1) Якого роду був Микита Уласович Забрьоха? (Чесного і важного; із сотенних старшин. ) 2) Як Микита Забрьоха одержав свій чин сотника? (Він дістався йому у спадок.) 3) Скільки років було Микиті? (25.) 4) Чому Микита довго не одружувався? (Не дозволяв скупий батько. ) 5) Хто така хорунжівна Олена? (Дівчина, господиня хутора Безверхого.) 6) Який вид опису вжитий у такому уривку й про кого йдеться: «...Голова йому нечасана, чуб непідголений, пика невми-та, очі заспані, уси розкудовчені, сорочка розхристана...» (Портрет Забрьохи вранці після невдалого сватання. ) 7) За чим нібито приїхав Забрьоха на хутір, як він розказав братові Олени? (За брагою для волів.) 8) Що вплинуло на вибір сотником нареченої? (Те, що вона красива й багата. ) 9) За допомогою чого хорунжівна Олена висловила свою відмову сотникові? (Гарбуза.) 10) Чому писар не міг порахувати козаків за допомогою зарубок на хворостині? (Бо переламав хворостину на зарубці.) 11) Чому Пістряк розгнівався й що надумав? (З нього посміялися, задумав сотникові помститися.) 12) Чим писар Пістряк схожий на пана возного з «Наталки Полтавки» І. Котляревського? (Канцелярською засміченою мовою.) IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МА ТЕРІАЛУ 1. Виразне коментоване читання уривків повісті «Конотопська відьма».

2. Словникова робота, обмін враженнями щодо прочитаного. 3. Евристична бесіда. — Що є реальним, а що фантастичним в прочитаних вами епізодах?

— Що в повісті смішне, а що сумне? — Як ви оцінюєте сцену виявлення відьом?

Чи має це явище реальне підґрунтя? — Кого і що висміює автор, за допомогою яких засобів? V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК Виконання учнями тестового завдання. • Заповніть пропуски у висловлюваннях про Г.

Ф. Квітку-Осно- в'яненка та його твори, обравши відповідні за змістом слова. «Имена Квитки (Основьяненко) и Т. Г. Шевченко ставлю я на первом плане и...

при своем убеждении, что они... любую лите-ратуру по верности живописи с натурьі и глубине сердечного чув-ства». (77. Куліш) Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення: «Я дізнався (дізналася) про старі часи, що...» «Найсміпініпіим мені здалося...» «Сені стало зрозуміло, чому...

» VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Дочитати повість до кінця, вміти переказувати її та аналізувати.


Загрузка...