Гопман В. Л. «Література серйозна, значна, потрібна… «

Культура жахів в XX столітті стала важливою складовою частиною життя Заходу, охоплюючи не тільки літературу, кіно, але й театр, телебачення, радіо, живопис. Щороку виходить безліч збірників і антологій, випускаються спеціалізовані журнали, причому не тільки професійні, але й аматорські. Спектр видань разюче широкий: від коміксів до фундаментальних антологій самого різного тематичного змісту: наприклад, збірник Бійся кішок! (1972), куди включені добутки, так чи інакше пов'язані з таємничим колдовским впливом кішок на людську долю, або антології Діти-Примари (1985).) визнаних майстрів жанру (Мери Шеллі, Брема Стокера), загальні проблеми жанру і його взаємозв'язок з іншими видами літератури й мистецтва. Але й відверто комерційну літературу

Кращі роботи літератури жахів створені як у минулому сторіччі, так і в нинішньому, продовжують хвилювати серця читачів, будять їхню думку й уяву. Популярність самих різних авторів, у чиїй творчості сильний вплив цієї традиції, - Акутагава Рюноске в Японії, Айрис Мердок, Колин Уилсон, Джон Фаулз в Англії (приклади взяті практично навмання) підтверджує це. Так само як і успіх фантастичної літератури, а особливо кінофантастики в наш час

На жаль, у нас ця література довгий час була невідома широкої аудиторії. Видавалися книги е. А. По й е. Т. А. Гофмана, М. Шеллі, Н. Готорна, Р. Л. Стивенсона, у серії Літературні пам'ятники вийшли Замок Отранто й Мельмот-Блукач. Але, як правило, автори передмов і коментарів, говорячи докладно про значення у творчості цих письменників традицій предромантизма й романтизму, уникали говорити про іншу традицію тої, котрої присвячена ця стаття. Страшне, кошмарне у творчості багатьох авторів або мистецьки замовчувалося, або пояснювалося психічними особливостями особистості автора. Так що нинішнє видання перше, по суті справи, у нашій країні, що дає подання не тільки про творчість окремих письменників, а про здійснення єдиної давньої й багатої традиції у світовій культурі

Ми не можемо виключити літературу жахів з духовного життя сучасної людини як не можемо виключити почуття страху з нашої психіки. Ця література допомагає нам заглянути глибше в себе, розібратися, хто й що ми є? Де проходять границі наших можливостей? Що ми знаємо про себе й про навколишній світ? Іншими словами. Ця література виводить нас на вічні питання, що завжди хвилювали мистецтво

И в висновок послухаємо одного із сучасних майстрів жанру, письменника, чия творчість, що користується всесвітнім визнанням, уже знайомо радянському читачеві. Американський прозаїк Стивен Кинг, закінчуючи передмову до збірника Скарбу літератури жахливим і надприродного, представленим видавництвом ербор Хаус. Пише: Кращі добутки, написані в руслі цієї традиції, доводять, що література про жахливому, надприродному література серйозним, значна, потрібна всім категоріям читачів

Дійсно, краще не скажеш: література серйозна, значна, потрібна

В. Гопман

Отнаборщика.

Нагадаємо, що стаття В. Гопмана була надрукована в 1991 році й випереджала собою збірник класичних добутків жанру. У перший тім Антології жахів (укладач і відповідальний редактор Олексій Геннадьевич Лавлинский) увійшли: Замок Отранто Хореса Уолпола, Франкенштейн, або сучасний Прометей Мери Шеллі, новели А. К. Толстого, е. А. По, Н. В. Гоголя

Для свого часу це була, безумовно, прекрасна оглядова робота, однак нам хотілося б відзначити, що серед американських авторів кінця XIX початку XX століть автором статті виявилися незгаданими такі значні письменники як Говард Филлипс Лавкрафт, Артур Мейчен, Роберт Бліх. З німецьких класиків чомусь увага автора статті зупинилося тільки лише на Гофмане, а темні твори Ґете, Шиллера, страшні казки Гауфа були незаслужено забуті, як і ще цілий ряд робіт цікавих авторів по обох сторони океану

Відзначимо також, що при наборі були збережені пунктуація й транскрипція власних імен першоджерела

З повагою,

Парфенов М. З.

Litsovet. ru copy; 2003-2010

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector