Гречаная Е. П. Перший поетичний збірник Тредиаковского й французька галантна поезія кінця XVII — початку XVIII

Гречаная Е. П. Перший поетичний збірник Тредиаковского й французька галантна поезія кінця XVII - початку XVIII

"Їзда в острів Любові" (1730)2Джерело: Література Освіти )"Подорожі на острів Любові" (1663) Поля Таллемана, що послужило джерелом перекладу Тредиаковского й тому залучав увагу дослідників, інші літературні зразки французької салонної культури, так само як і їхніх творцях, вивчені недостатньо й, як правило, у роботах про Тредиаковском тільки згадуються.) їй "культурну ситуацію"3Джерело: Література Освіти )"гуртожитку", саме французька салонна культура з її розвиненим мистецтвом жити в суспільстві ( savoir-vivre)4Джерело: Література Освіти )"культурного трансферту". "Шляхетність" французької світської культури й характерний для неї акцент на задоволеннях і радостях життя підкреслені в його "Віршах похвальних Парижеві":

Червоне місце! Драгою беріг Сенски!
Де бути не сміє манер деревенски:
Тому що все тримаєш у собі шляхетно-
lt;-gt;
Точиш млеко, мед, і веселощі мило,
Яких ніде істинно не було5.) мистецтву гуртожитку й у першу чергу мистецтву бесіди витонченість, близьку до витонченості. Об'єктом невичерпних, витончених світських бесід і літературних дискусій стало, насамперед, почуття любові як найбільш сприятливе для формування "людини суспільного" і знаходження їм навичок галантного кавалера, що став ідеалом прециозной культури6. Починаючи з пасторально-утопічного роману О. дrsquo;Юрфе "Астрея" (1607, написаного прозою й включающего віршованими вставками (як і твір П. Таллемана), модель особливого соціуму (висхідна, втім, до епохи Відродження), у якому дами й кавалери ведуть нескінченні бесіди, присвячені в першу чергу перипетіям любовного почуття, міцно ввійшла у французьку світську культуру. Відмітна риса цілого ряду літературних збірників XVII в. Шарля де Серси (Sercy), що включають біля півтора десятків віршів Марі-Катрин-Ортанс де Вильдье (Villedieu) під її дівочим ім'ям Дежарден (Desjardi), "Вірша пані графині де Ла Сюз. Максими про любов пана графа де Б.[юсси]-Р.[абютена]. Альманах любові 1665 року" ("Poeacute;sies de Madame la Comtesse de La Suze. Maximes drsquo;amour, par Mo), "Збірник вибраних пісень маркіза Пилипа-емманюеля де Куланжа й інших" ("Recueil de cha), збірник "Розваги в замку З", авторами якого є "Николя де Малезье, абати Шарль-Клод Дружині, Гийом Амбри де Шолье й інші завсідники суспільства герцогині дю Мен" ("Les divertisseme), "Невидані листи покійного г-на Бурсо, з додаванням байок, казок lt;-gt; і тринадцяти любовних листів якоїсь дами до якогось кавалера" ("Lettres ), "Вірші г-на абата де Шолье й г-на маркіза де Лафара" ("Poeacute;sies de M. lrsquo;abbeacute; de Chaulieu et de M. le Marquis de La Fare", 1724). У книзі члена Французької академії етьена Павийона (Pavillo) за назвою "Твір" ("OElig;uvres", 1720) фігурують вірші г-жи Дезульер, "абата Таллемана" (тобто автора "Подорожі на острів Любові") і інших авторів

У колективному "Збірнику нових галантних творів, як у віршах, так і в прозі" ("Recueil de quelques piegrave;ces ) фігурують перша частина "Подорожі на острів Любові" Таллемана7, "Подорож Башомона й Ла Шапеля", двох поетів епохи, написане прозою й віршами, елегія г-жи де Ла Сюз, "Сонет герцога Савойского до Мадемуазель де Валуа і її відповідь", а також анонімне "Галантний лист", що містить освідчення в коханні, і анонімний "Відповідь", у якому автор (жінка) іронічно "захищає своє серце від настільки галантної атаки"8 "Епістолі від российския поезії до Аполлину", що ввійшла до складу "Нового й короткого способу до додавання російських віршів" (1735) Тредиаковский підкреслив заслуги французьких жінок-письменниць, що свідчить про його пильну увагу до цього феномена9. Жінки-Письменниці й господарки салонів відігравали ключову роль у створенні кодексу світського поводження й у розвитку прециозной літератури

В 1724 р., незадовго до приїзду Тредиаковского в Париж (у листопаді 1727 р.), вийшли у двох томах твору традиції, що продовжувала, прециозной поезії Антуанетти Дезульер (Deshouliegrave;res; 1638?. Крім добутків самої Дезульер двотомник включає звернені до неї мадригали й пісні її друзів і її відповіді, а також вірші її дочки, "мадемуазель Дезульер". Публікація двотомника мала великий успіх, і він був перевиданий у наступному році

Інша французька поетеса заслужила в "Епістолі-" особливу похвалу Тредиаковского:

Гірко плачучим Віршем ніжної справи Сюзи,
Сладостнее ніколи бути не може музи10.) брала активну участь у житті французьких салонів епохи, у тому числі салону г-жи де Рамбуйє, і була автором насамперед елегій, а також мадригалів і пісень. Вона листувалася з письменниками Ж. - Л. Гезом де Бальзаком і Ш. де Сент-евремоном, відзначеної сильним впливом прециозности. Графиня де Ла Сюз двічі була замужем, і обидва рази шлюб виявлявся невдалим. У неї був сумирно закоханий поет еркюль де Лакже (1600?, що навчав її мистецтву віршування. Вони листувалися, і Лакже присвятив своїй коханій безліч галантних віршів, у яких вона фігурує під умовно-пасторальним ім'ям Ірис (Iris). Лакже подарував їй рукопис цих віршів під загальним заголовком "Вірші для Ірис". Ім'я Ірис ми зустрічаємо також в "Подорожі на острів Любові" Таллемана (це одна із двох коханих героя в другій частині цього добутку) і в одному із французьких віршів Тредиаковского.

Вірші графині де Ла Сюз публікувалися, починаючи з 1664 р., як правило, разом з віршами Поля Пелиссона. В 1695 р. у Парижу, Ліоні й Амстердамі вийшов у чотирьох томах "Збірник галантних творів у прозі й віршах пані графині де Ла Сюз і пана де Пелиссона, з додаванням багатьох нових добутків різних авторів" ("Recueil de piegrave;ces gala). Серед "різних авторів" , романістка й господарка салону, що виступає в збірнику як поет (вона відповідає на звернені до неї поетичні послання). М. де Скюдери також удостоїлася похвали Тредиаковского в "Епістолі-".

Важливе значення має той факт, що в третій тім "Збірника галантних творів у прозі й віршах пані графині де Ла Сюз і пана де Пелиссона-" увійшли обидві частини "Подорожі на острів Любові" Таллемана без вказівки ім'я автора11. Тредиаковский пише в передмові до свого перекладу, що користувався паризьким виданням твору Таллемана 1713 р.12 Однак цілком імовірно, що його увага до цього французького поета пояснюється також тим, що "Подорож на острів Любові", настільки відоме в той час, що не треба було вказувати ім'я автора, фігурує серед добутків інших видних галантних поетів, серед яких . Щодо цього твір Таллемана відбивало стійку традицію у французькій літературі епохи й цілком уписувалося в структуру "галантного" збірника

Інша особливість , включення перекладів і наслідувань. Так, перший тім "Збірника галантних творів у прозі й віршах пані графині де Ла Сюз і пана де Пелиссона-" починається з "Наслідування Вірному пастуху" ("Imitatio), знаменитої пасторальної драми італійського поета кінця XVI "Збірника галантних творів у прозі й віршах пані графині де Ла Сюз і пана де Пелиссона-" за "Стансами", що представляють собою освідчення в коханні ("Charma) треба "Відповідь", позволяющий закоханому говорити олюбви.

Розглянуті поетичні збірники неодмінно включають добутки, що прославляють короля й королівське сімейство, або виражающие скорботу із приводу смерті близьких королеві осіб. Перший тім творів г-жи Дезульер відкривається віршованим "Передмовою", у якому говориться:

Le gra)13.

Король прославляється й у добутку, поміщеному на початку другого тому творів г-жи Дезульер: "Неправильні станси про останні перемоги короля" ("Sta).

"Cборник вибраних пісень" Ф. - е. де Куланжа відкриває "Пісня в славу Короля" ("Cha) :

Louis, le chef-drsquo;oelig;uvre des Cieux
Que lrsquo;U)14.

"Галантні" збірники ілюструють знамените слівце Сент-евремона: "Любити у Франції . Галантна любов позбавлена спіритуалістичного елемента й з'являється як сугубо земне почуття, джерело різноманітних, суперечливих переживань, але, насамперед, . У цю частину включено також один добуток, позначений як вірш "французької роботи" (тобто французького автора), на яке російський поет дає відповідь (швидше за все, обоє вірша французькою мовою були написані Тредиаковским, воспроизведшим у такий спосіб структурну особливість французьких поетичних збірників).


Загрузка...