Громова П. Готика в літературі: традиції й тенденції

Громова П. Готика в літературі: традиції й тенденції

№ 2
( листопад-грудень 2009 г.)

літератури цей плин одержав назву- А от далі думки літературознавчої громадськості розходяться.) столітті, потім переходить в Англію, в XIII столітті активно поширюється в Німеччині й надалі формують, з одного боку, значні досягнення в області техніки, і з іншого боку, глибока релігійність, боротьба з усім матеріальним, спрага вищої волі, віра у святість страждань

"Готична" література наочно демонструє всі вищезгадані риси, передає песимістичні й агностичні настрої середніх століть, їх похмуру й патетичну атмосферу. Однак пізніше її походження не дозволяє безпосередньо зв'язати цю літературу із середньовічною готикою. Тому частина вчених (И. В. Вершинин, М. Б. Ладигин і ін.) віддають перевагу поняттю "предромантизм", хоча стосовно до добутків цього періоду активно користуються визначенням "готичний".)"проти буржуазної дійсності, перший прояв дисгармонії в просвітительському "царстві розуму"**, мотив незадоволеності повсякденним життям і прагнення до якоїсь альтернативної реальності, як правило, що зненацька проявляє себе в "таємному й страшному", мотив агностицизму й фатуму. Крім того, у цей період починає розсипатися традиційна структура роману, у результаті чого народжується безліч нових, неординарних форм, таких як романтичний роман, фантазія, фрагмент і т.д. Треба також відзначити, що предромантическая література з'явилася наслідком кризи просвітительської свідомості, кризи суспільно-політичної системи й культури. Незважаючи на багату літературно-художню спадщину, ця епоха майже не залишила спадщини литературно-естетического. Спроби осмислити поточний літературний процес були мінімальними, із чим згодом стало сильно контрастувати достаток естетических маніфестів і теоретичних праць романтиків. Це й породило думку про готичну літературу як про перші прояви романтизму, "який ще не усвідомлював сам себе"***.

Визначення "готична" стосовно літератури зазначеного періоду дотримуються Д. П. Варма, М. Прац, Г. Найт, Ф. Карл і інші. Опорним моментом для виділення "готичної" літератури в самостійний плин є, насамперед, той факт, що поряд з нею в епоху предромантизма розвивалися й інші літературні напрямки. Так, продовжує існувати сентиментальна традиція, найбільш яскравим вираженням якої в предромантизме Англії став роман Лоренса Стерна "Життя й думки Тристрама Шенди, джентльмена" (1760 ; поруч із готичним романом з'являється авантюрно-психологічний роман Вільяма Годвина "Калеб Уильямс" (1794). Крім того, дослідники відзначають специфічну сферу уваги "готичної" літератури. Область непізнаваного як поза людською свідомістю, так і всередині нього, сверхчувственное, непояснене у світі, суспільстві й людині залучає целую плеяду нових письменників, у творчості яких формується, відповідно, новий художній метод.).

"Готичну" літературу називають також "чорною", "літературою таємниць і жаху". Дійсно, готика не мислиться без примар, вампірів, що встають із могил мерців, сімейних таємниць і схованих злочинів. Події розвертаються в "дивних", "проклятих" місцях


Загрузка...