Гумористичні твори М. Возіянова

Мета: Продовжити знайомити школярів з письменниками Харківщини, зокрема з життям і творчістю М. Возіянова, проаналізувати ідейно-художній зміст окремих його гумористичних творів; розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновки, формувати кругозір школярів; виховувати пошану, повагу до творчості письменників-співвітчизників, зневажливе ставлення до ледарів, хабарників; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: Комбінований. Обладнання: Портрет М. Возіянова, міні-виставки творів письменників Харківщини, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Вікторина «Визнач правильне твердження» Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», визначте правильність поданої думки.

1. Твір І. Франка «Іван Вишенський» є гумористичним. (Ні) 2. Сатира — різке осміяння суспільних вад за допомогою відповідних засобів. (Так) 3. І.

Вишня — засновник в українській літературі жанру усмішки. (Так) 4.

Сарказм — поетичний твір, написаний у давньоримській літературі гекзаметром. (Ні) 5. Комедія — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові явища.

(Так) 6. Художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, які зображені в сатиричному або гумористичному плані називається гуморескою. (Ні) 7. Гумор — узагальнена назва творів, мета яких — розсмішити, викликати гарний настрій. (Так) 8. За жанровою спрямованістю твір П.

Глазового «Найважча роль» — гумористичний. (Так) 9. Скоромовка — народний жарт. (Так) 10.

Фейлетон, усмішка, комедія, анекдот, пародія — всі ці жанри художньої літератури вважаються гумористичними. (Ні) 11. До письменників-гумористів належать В. Самійленко, Є. Дудар, 0.

Вишня, Леся Українка, І. Франко. (Ні) 12. «Сарказм» з грецької мови означає «рвати м'ясо». (Так) Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності IV. Основний зміст уроку 1. Життя і творчість М. Возіянова (матеріал Для Вчителя) ВОЗІЯНОВ МИКОЛА КИРИЛОВИЧ Возіянов М.

К. народився 19 січня 1937 року в селі Байрак Гор-лівського району на Донеччині в сім'ї шахтаря. Закінчив Український заочний політехнічний інститут. Працював слюсарем, майстром, старшим майстром, заступником начальника цеху, інженером-енергетиком.

Друкуватися почав з 1954 року. Тільки в періодиці опубліковано майже півтори тисячі байок, гуморесок, усмішок. З часом численні публікації з'явилися в журналах «Вітчизна», «Україна», «Дніпро», «Донбас», «Березіль», «Перець» (надруковано близько 200 творів), газеті «Літературна Україна», у колективних збірках (Рига — 1960, Москва - 1960, Київ — 1989, 1991 роки). Окремі збірки: «Скажіть, будь ласка» (1997), «Мудрість кутнього зуба» (1997), «Терорист» (1999), «Смішний заєць» (2001). У літературі відомий як прозаїк, поет, гуморист.

Автор розважальної передачі на радіо «Від суботи до суботи», член Національної спілки письменників України з 1999 року. З 2000 року — відповідальний секретар Харківської організації Національної спілки письменників України.

2. Ідейно-художній аналіз творів М. Возіянова 2.1. «Традиція». 2.1.1. Виразне читання твору в ролях. 2.1.2. Тема: Зображення Цапів, які під час зустрічі, переходячи річку по вузенькій колоді, не могли поступитися один одному аби дотриматися традиції. 2.1.3. Ідея: Засудження гордості, намагання довести свою зверхність героїв твору. 2.1.4. Основна думка: Бійка неминуча у разі, коли один не бажає поступитися іншому. 2.1.5. Жанр: Гумореска. 2.1.6. Обговорення змісту твору за питаннями: • Стисло розкажіть про Цапа як тварину.

• Які риси характеру людини уособлює ця тварина? • Через що, на ваш погляд, герої твору не бажали поступатися один одному? • Чому Цапи, зважаючи на попередній досвід, намагалися все-таки довести свою зверхність один над одним? • В яких життєвих ситуаціях людина виявляє свою гордість? Наведіть приклади, посилаючись на власний досвід. А ви буваєте горді? Відповідь обґрунтуйте.

• Про яку традицію згадують Цапи? • Яка мораль цього твору? У чому його актуальність? 2.1.7. Завдання. 2.1.7.1. Доберіть до слова «гордість» синоніми. 2.1.7.2. Гра «Мікрофон». «Щоб ви порадили Цапам аби уникнути дотримання ними традиції?

». 2.1.8. Прислів'я про упертість, настирність; їх обговорення. • Упертий як цап! • Становиться, як окунь проти води. • Все по-вашому, а ми по-нашому, а вони по-своєму. • Ти йому печене, а він тобі — жарене! • Хоч кілка на голові теши, а він своє.

• Хоч гавкай на його,— нічого не вдієш. • Ярема у воду, Хама на одно: обоє уперті.

• Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться! 2.2.

«Чого так?» 2.2.1. Виразне читання гуморески у ролях. 2.2.2. Тема: Розмова Лиса і Корови про користь, яку отримує людина від свійських тварин та Бджоли. 2.2.3. Ідея: Уславлення праці та засудження тих, кого «дрюком частують». 2.2.4. Основна думка: У суспільстві шанують працю, а ледарів зневажають. 2.2.5.

Жанр: Гумореска. 2.2.6. Композиція. Твір побудований у формі діалогу (Лис і Корова). 2.2.7. Обговорення змісту гуморески. Бесіда за питаннями: • Чому Лис, розмовляючи з Коровою, посміювався над нею?

• За що Лис критикує Бджолу? («Здавалося б, скільки їй, такій маЛенькій, того меду треба? Дріб'язок, якщо не менше. А бач, на меДозборі не розгинає спини. Мед до вулика носить. Знає напевне, що Викачають... А носить...») • Через що хижак називає Бджолу, Курку та Корову недоумкуватими? • Як люди дбають про тих, хто їм допомагає? («...Лікують, від дощів І снігів захищають, кормами забезпечують...») • Через що Лис не розуміє прагнення Бджоли, Курки, Корови працювати на благо людини?

• Прокоментуйте висловлювання Лиса, яке звернене до Корови: «У тебе теж... не всі вдома». • Стисло охарактеризуйте Лиса. Чи траплялися у вашому житті такі люди, як цей герой? Відповідь обґрунтуйте. • Над чим запропонувала Корова поміркувати Лису? 2.2.8.

Гра «Мікрофон» «Що мав відповісти Лис Корові наприкінці твору». 2.3. «Не бере». 2.3.1.

Виразне читання гуморески у ролях. 2.3.2. Тема: Розповідь про відвідування Сірком Бульдога з «сувенірами» 2.3.3. Ідея: Висміювання хабарництва, засудження тих, хто прагне щоразу отримувати «сувеніри». 2.3.4. Основна думка: Прагнення довести, що ти не береш хабаря, є дуже складно і морально важко. 2.3.5. Жанр: Гумореска.

2.3.6. Композиція. Твір побудований у формі діалогу між Сірком і Бульдогом. Експозиція: Сірко збирається на прийом до Бульдога, взявши із собою хабаря. Зав'язка: Розповідь Бровка Сіркові про те, що Бульдогу за хабар «добре хвоста нам'яли». Кульмінація: Бульдог понюхав «сувенір», а брати його відмовився. Розв'язка: Доведення Бульдогом своєї чесності і порядності.

2.3.7. Опрацьовування змісту гуморески. Бесіда за питаннями: • Про що свідчить, що Сірко поспішав до Бульдога. • Як поставився Бровко до того, що Сірко, йдучи до Бульдога, приготував йому «сувенір». • 3 чого складався «сувенір»? (набір кісток) • Яке покарання отримав Бульдог за «отримання сувенірів»? («... За Оті «сувеніри» йому «добряче хвоста нам'яли») • Як Бульдог сприймав подарунок від Сірка? («Бульдог розгорне подарунок, понюхає, зітхне, а брати... відмовляється. Навідріз») • Для чого Сірко носив пакунок для Бульдога? («Бульдог велить») • Що намагається висміяти М.

Возіянов у цьому творі? • Як довго, на вашу думку, ще буде ходити Сірко до Бульдога з пакунком? • Чи можна звинуватити або засудити Сірка в тому, що він прагне дати Бульдогу хабаря? • Закріплення вивченого матеріалу 1. Проведення тестового опитування «Традиція» 1. Герої твору намагалися по вузенькій колоді перейти: а) Річку, Б) болото; в) прірву; г) звалище сміття. 2. Цапи порівнювали себе з: А) Буйволами; б) Леопардами; в) Баранами; Г) Людьми.

3. Риса характеру, яка притаманна героям твору: А) підступність; б) Гордість; В) легковірність; г) улесливість. 4. З яким питанням один Цап звернувся до іншого? А) «Чому ти такий упертий?»; б) «Гадаю, битися не будемо?»; В) «Куди ти так поспішаєш?


Загрузка...