Гунст Е. Лесаж і його роман «Кульгавий біс»

Гунст Е. Лесаж і його роман "Кульгавий біс"

ставиться на той час, коли у Франції почалося розкладання феодалізму й стали виникати нові капіталістичні відносини. На місце феодальної аристократії, що займала протягом декількох сторіч пануюче положення, починає поступово висуватися буржуазія.) громадського життя.)"Комічний життєпис Франсиона" Сореля (1622), "Комічний роман" Скаррона (1651), "Буржуазний роман" Фюретьера (1666); однак всі ці добутки раннього французького реалізму трактують повсякденний побут як щось "низинне", смішне, навіть безглузде. З погляду классицистов між трагедією Корнеля, що зображує піднесених, ідеальних героїв, наділених титанічною волею, і "низинним" реалістичним романом, що оповідає про рядових людей, зайнятих буденними життєвими інтересами, - лежала непрохідна прірва.)"піднесеним" і "низинним" жанром починає мінятися. У міру загострення соціальної боротьби підсилюється інтерес до добутків, що відбивають сучасну дійсність і дає критичне її осмислення

Саме в області побутової сатиричної літератури й драматургії й розгорнулося неабияке дарування Лесажа.) сиротою. Опікуни визначили хлопчика в школу, керовану єзуїтами; по виходу зі школи він надійшов у Паризький університет, де одержав юридичне утворення. Якийсь час Лесаж займався адвокатурами, а потім цілком присвятив себе літературній роботі.) перетворює літературна праця в основне своє заняття й живе на дохід, що дають йому його твору.) як драматург і романіста. Популярність Лесажа пов'язана з появою в 1707 році його одноактної комедії "Криспен, суперник свого пана" і роману "Кульгавий Біс".)"Криспен" і "Кульгавий Біс", незабаром був підкріплений комедією "Тюркаре" (1709), що глибоко схвилювала французьке суспільство. У цій п'єсі Лесаж зобразив заповзятливого ділка, що досягло високого положення в суспільстві тільки тому, що в його руках виявився величезний стан. Тюркаре почав кар'єру з посади лакея. Спритно обікравши декількох хазяїв, він зробився спочатку керуючим, потім підприємцем і, нарешті, найбільшим фінансистом. Гроші відкривають йому, вихідцеві з низів, доступ в аристократичні кола суспільства

Поява цієї комедії не було випадковим. Тип, зображений у ній драматургом, одержав у Франції того часу широке поширення. розпад, Що Почався, феодально-аристократичного суспільства давав широкий простір для діяльності пройдисвітів, подібних Тюркаре. Ще в книзі Лабрюйера "Характери або вдачі нинішнього століття" (1688) з'явилися перші сатиричні випади проти процвітаючих темних ділків. А за двадцять років, що пройшли із часу виходу "Характерів", відбулися значні соціальні зміни, гроші стали ще більшою силою, і тому комедія, з небувалим сарказмом роль, що викривала, вискочок типу Тюркаре, здобувала величезне суспільне значення.) людей, що мали необережність звернутися до нього за допомогою

П'єса закінчується лиховісним застереженням, що історія Тюркаре - не одиничне явище: за ним треба нове покоління таких же, а бути може, і ще більш огидних хижаків. Коли поліція заарештує Тюркаре за чергове шахрайство, його лакей, чимало поживившийся за рахунок свого хазяїна, викликує: "Царювання пана Тюркаре скінчилося, тепер почнеться моє". Інакше кажучи, лакей збирається піти прикладу свого пана

П'єса Лесажа знайшла широкий відгук у французькому суспільстві. Її постановка збіглася з невдалої для Франції війною "за іспанську спадщину", коли зубожіння народу досягло крайніх меж, а ненависть до ділків, що наживались на народних стражданнях, прийняла особливо різку форму. За свідченням сучасників, стривожені фінансисти типу Тюркаре пропонували драматургові величезну суму грошей, аби тільки він відмовився від постановки своєї комедії

Крім "Криспена" і "Тюркаре" Лесажем написано більше ста п'єс для народних, ярмаркових театрів

Самий великий добуток Лесажа - роман "Пригоди Жиля Бласа із Сантильяни". Випливаючи традиції іспанського шахрайського роману, Лесаж дає в цій книзі яскраву картину сучасних французьких вдач (хоча дія роману тут, як і в "Хромом Бісі", відбувається в Іспанії).

Пригоди Жиля Бласа розгортаються те в народному середовищі, то у дворянських і навіть придворних колах. Перед читачем проходить довга низка представників різних соціальних шарів - від злодіїв і жебраків до міністрів і вищих сановників церкви. Роман знайомить із повсякденним життям людей різних професій і станів - фінансистів, трактирників, лікарів, ремісників, акторів, юристів, розбійників, ченців, публічних жінок, вельмож

Жоден французький роман до Лесажа не нараховував такої великої кількості діючих осіб: в "Жилі Бласе" зображена вся Франція

Але автор не обмежується простим показом цих персонажів: його добуток - роман сатиричний, утримуючий різку й різнобічну критикові сучасного суспільства з позицій передового в той час класу - буржуазії

"Жиль Блас" мав величезний успіх не тільки в сучасників: він вплинув на всю наступну реалістичну європейську літературу. Зокрема, можна назвати ряд російських романів, відзначених безсумнівним впливом Лесажа, наприклад, "Пригоди Російського Жиль Блаза" В. Т. Нарежного (1814), "Іван Вижигин" Ф. В. Булгарина (1829) і інші

Зав'язку й композицію "Кульгавого Біса" Лесаж запозичив в іспанського письменника Гевари (1570, що випустив книгу під тим же назвою в 1641 році. Лесаж аж ніяк не приховував цього запозичення: першому виданню свого роману (1707) він подав звертання до іспанського письменника: "Дозвольте мені, сеньйор де Гевара, присвятити Вам цей твір. Воно стільки ж Ваше, скільки й моє. Ваш "Кульгавий Біс" постачив мене й заголовком книги, і її задумом. Зізнаюся в цьому всенародно. Я уступаю Вам честь цієї вигадки, не вдаючись у питання про те, чи не найдеться якого-небудь грецького, латинського або італійського письменника, що мав би підставу сперечатися з Вами її авторство".

Але, запозичивши зав'язку роману, його назва й імена головних діючих осіб, Лесаж у ході роботи над книгою усе більше й більше відступав від іспанського зразка, і його "Кульгавий Біс" представляє собою добуток цілком оригінальне

Лесаж блискуче використовував ті можливості, які надавала йому первісна ситуація, створена іспанським письменником: біс, укладений у пляшку якимось каббалистом і звільнений студентом, показує своєму благодійникові такі сторони суспільних і приватних вдач, про які прийнято лицемірно умовчувати

Лесаж водить читача по палацах і халупам, по площах і завулкам Мадрида (у дійсності - по Парижеві); він приподимает даху будинків, показуючи приватне життя своїх героїв, і дає можливість читати затаєні думки людей всіляких суспільних становищ, віків, професій і характерів

И не тільки для забави показує все це Лесаж читачеві, а для того, щоб критично осмислити бачене, відокремити дурне від гарного й дурне засудити. Він відзначає різноманітні пороки, властиві людям взагалі і його сучасникам - вчастности.

У ті роки у Франції стародавня феодальна аристократія поступово починала витіснятися міцніючою буржуазією. Гроші стали заміняти родовитість. Представники буржуазії почали проникати у вищі шари придворного суспільства. Цей процес одним з перших відзначив у літературі Лабрюйер. Слідом за Лабрюйером, але із ще більшою гостротою й більшою конкретизацією зображує цей процес і Лесаж.

Лесаж розумів, що в його час, в епоху висування буржуазії, гроші почали заміняти все: і щира шляхетність, і талант, і розум, і заслуги перед батьківщиною; гроші стали визначати людські відносини - не тільки суспільні, але й насінні. Лесаж показує, як погоня за багатством захоплює людей всіляких суспільних становищ, які різноманітні форми приймає корисливість і до яких пагубних наслідків воно приводить. Користь керує людьми в їхній діяльності, впливає на їхні вчинки: вона проникає й у сім'ю, спотворюючи родинні відносини

От перед нами племінники, що радуються смерті дядька, тому що кончина старого перетворить їх у власників багатої спадщини; от молодий дворянин, "випадково" убиваючий на полюванні свого старшого брата, до якого відійшло в спадщину великий родовий маєток: от людина, що втратилася розуму після смерті дружини, тому що, за умовою шлюбного договору, він зобов'язаний повернути батькам померлої її придане

Користь спотворює й моральні подання людей. Лесаж розповідає про замужню жінку, що оббирає, за згодою чоловіка, закоханого в неї старого, говорить про дворянина, що хвастається своїм шляхетним походженням, але аж ніяк не проявляє шляхетності у своїх учинках: дворянська гординя не заважає йому привласнити гроші "знехтуваного" міщанина


Загрузка...