И. А. Гончарів «Обломів» «Завдання існування» і «практична істина» (Обломів і Штольц) Антиподом Обломова є Штольц (від німецького solz — ‘гордий’). Уже саме прізвище цього героя контрастні найменуванню Обломова, як контрастні визначення рідний — чужої (так у текст роману вводиться опозиція «свого», російського, патріархального — і привнесеного ззовні, чужорідного, нового); м’який — твердий (тут можна звернути увагу й на звукову сторону прізвищ); зломлений життям — непохитний ні за яких умов і т. п.
Ім’я — Андрій Іванович — російське ім’я, у перекладі із грецького означаюче ‘мужній, хоробрий’. Значення ім’я Штольца продовжує й підсилює протиставлення двох героїв: лагідного й м’якого Іллі — завзятому й непохитному Андрію
Разом з тим, даючи своєму героєві на противагу до німецького прізвища російське ім’я (згадаємо, що апостол Андрій традиційно вважалося одним зі святих заступників Росії: недарма найголовнішим орденом Російської імперії був і залишається орден Андрія Первозванного, а прапор зветься Андріївського), автор роману мав намір з’єднати в образі Штольца такі протилежні якості, як, з одного боку, раціоналізм, практичність, діловитість, з інший же — високі духовні устремління, щиросердечна тонкість, сприйнятливість до краси. Згадаємо також, що саме Андрієм, на честь стародавнього друга Штольца, називає Обломів свого сина
Представник нового, що народжується покоління, Андрій Ілліч Обломів, таким чином, виявляється законним спадкоємцем обох традицій — що й виражає надію Гончарова на можливість синтезу в російському характері кращих початків двох цих протипоставлених один одному персонажів роману. Штольц — ровесник Обломова, росіянин по матері й німець по батьку.В образі Штольца, таким чином, зливаються дві взаємовиключні стихії: і якщо перша походить від педантичного німця-батька («батько саджав його із собою на ресорний візок, давав вожжи й велів везти на фабрику, потім у поля, потім у місто, до купців, у присутственние місця»); те друга — від росіянці матері, сентиментальної й поетичної («вона кидалася стригти Андрюше нігті, завивати кучері, шити витончені комірці й манишки &l;…&g;, співала йому про квіти, про поезію життя &l;…&g;, мріяла з ним про високу роль…
«). Побоювання матері, що Андрій може під впливом батька вирости грубим бюргером, не збулися, перешкодило російське оточення: «З однієї сторони Обломовка, з іншого боку — князівський замок у Верхлеве із широким роздоллям панського життя, зустрілися з німецьким елементом, і не вийшло з Андрія ні доброго бурша, ні навіть філістера».Рід його діяльності й заняття — різноманітні ділові операції, пов’язані з поїздками. Штольц, на противагу Іллі Іллічу Обломову, — активно діяльний
При цьому, як чи відзначалося не всіма критиками роману, для читача так і залишається загадкою, у чому ж, властиво, полягає конкретна діяльність цього героя, які ж крапки додатка його сил? Таємнича невизначеність ділових операцій Штольца, пов’язаних з нескінченними поїздками по Росії (Петербург, Москва, Нижній Новгород, Одеса, Крим) і Європі (Бельгія, Англія, Париж, Ліон, Швейцарія, Йена, ерланген), змусила деяких їхніх дослідників бачити в образі цього гончаровского персонажа відбиття бездомного мандрівника Агасфера, Вічного Жида: «Його &l;Штольца&g; здатність бути, так сказати, всюдисущим змушує багато про що задуматися — це адже майже вже й нелюдська здатність» Лощиц Ю. Гончарів.- М.
, 1986. С.189]. «Відніміть у Штольца зовнішню діяльність — поїздки туди-сюди, банківські операції, біржові угоди, турботу про рух сум. Що залишається? «Коли-небудь перестанеш же трудитися, — помітив Обломів. — Ніколи не перестану. Для чого?
— Коли подвоїш свої капітали, — сказав Обломів. — Коли учетверю їх, і тоді не перестану &l;…&g; — Так коли ж жити? — з досадою на зауваження Штольца заперечив Обломів. — Для чого ж мучитися все століття?
» Відповідь Штольца варто було б надрукувати іншим шрифтом, щоб відразу попався на очі: «Для самої праці, більше ні для чого». Не можна точней передати нісенітницю життя Штольца, що працює заради роботи й навмисного втягнути в цей безглуздий круговорот і Обломова» Мильдон У. Про зміст Обломова / Століття ХХ і мир. 1995. №1]. Однак, як переконливо показує Л.
С. Гейро, залучаючи як матеріал для дослідження не тільки остаточний варіант тексту роману, але й чорнові начерки до нього, досить зіставити маршрути вояжів Штольца з картою промислового розвитку Росії, щоб побачити: Штольц завжди виявляється в торгово-промислових центрах, де зароджується нова Росія — країна із уже не патріархально-селянським, а прогресивним укладом економіки Гейро Л. С. Роман И. А.
Гончарова «Обломів» И. А. Гончарів. Обломів
«Літературні пам’ятники». — Л., 1987. З.
533-534]. Критикою багаторазово відзначалося, що образи Обломова й Штольца не рівновеликі по своїх художніх вартостях. Гончарова не раз дорікали в тім, що його роман знову засвідчив чергову невдачу російської літератури, що намагається сформувати в читача подання про ідеального героя — причому герої не стільки «свого», скільки прийдешнього часу. «Штольц не вселяє мені ніякої довіри. Автор говорить, що це чудовий малий, а я не вірю. &l;…
&g; Наполовину він складений, на три чверті ходулен», — помітив А. П. Чехов у листі 1889 р. И якщо припускати, що Гончарів замислив зробити Штольца безумовним антиподом Обломову, завдяки цій фігурі протиставити нове й прогресивне старому й віджилий, то не коштує й дивуватися, що настільки прямолінійний авторський задум не завершився створенням досить переконливого художнього образа
Спроба обрисувати новий позитивний тип (активного й мислячого діяча, що сполучає в собі як західницький раціоналізм, так і росіянку широту душі й духовну глибину) не могла увінчатися перемогою вже хоча б тому, що «образ людини майбутнього» письменникові завжди доводиться ліпити з рис, які відсутні в життєвій реальності, отчого й мисляться як бажані, рятівні — інакше кажучи, ідеальні. У цьому зв’язку можна згадати й ходульні образи героїв Чернишевського (Кірсанова й Рахметова), і нереального толстовського Платона Каратаева…Згадаємо, що Андрій Штольц — єдиний герой роману, якому доступне знання про всі етапи життя Іллі Ілліча Обломова. І тому особливо важливо, що саме Штольц знає щиру ціну Обломову.
Ця оцінка звучить у звернені до Ольги словах: «У ньому дорожче всякого розуму &l;…&g; чесне, вірне серце!
Він падав від поштовхів, прохолоджувався, заснув, нарешті, убитий, розчарований, втративши силу жити, але не втратив чесності й вірності. Ні однієї фальшивої ноти не видало його серце, не пристало до нього бруду. Не звабить його ніяка ошатна неправда, і ніщо не совлечет на фальшивий шлях; нехай хвилюється біля нього цілий океан дряни, зла, нехай увесь світ отруїться отрутою й піде навиворіт — ніколи Обломів не поклониться ідолові неправди &l;…&g;.
Таких людей мало; вони рідкі; це перлини в юрбі!» (частина 4, глава VIII). 12Як вибрати правильний варіант слововживання? Словник часто використовуваних паронимических пара, тлумачення словосполучень — у розділі