Ідейний зміст «Казок» салтикова-щедріна

Ідейний зміст «Казок» салтикова-щедріна

"Казки" Салтикова-Щедріна не випадково називають підсумковим добутком автора. У них з усією гостротою підняті ті проблеми Росії 60-80 р. XIX сторіччя, які хвилювали передову інтелігенцію. У суперечках про подальші шляхи Росії висловлювалися багато точок зору. Відомо, що Салтиков-Щедрін був прихильником боротьби із самодержавством. Як і багато мислячих людей того часу, він був захоплений "народною" ідеєю й ремствував на пасивність мужика. Салтиков-Щедрін писав, що незважаючи на скасування кріпосного права, воно живе у всім: "у нашім темпераменті, у нашім напрямку думок, у наших звичаях, у наших учинках. Всі, на що б ми не звернули наші погляди, усе з нього виходить і на нього опирається". Цим політичним поглядам і підпорядкована журнально-публіцистична діяльність письменника і його літературна творчість

Письменник постійно прагнув зробити своїх ворогів смішними, тому що сміх - більша сила. От і в "Казках" Салтиков-Щедрін висміює урядових чиновників, поміщиків, ліберальну інтелігенцію. Показуючи безпорадність і нікчемність чиновників, дармоїдство поміщиків і одночасно підкреслюючи працьовитість, спритність російського мужика, Салтиков-Щедрін висловлює в казках свою основну ідею: мужик безправними, забитими правлячими станами

Так, в "Повісті про те, як один мужик двох генералів прокормив" Салтиков-Щедрін показує повну безпорадність двох генералів, оказавшихся на незаселеному острові. Незважаючи на ті, що навколо було вдосталь і дичини, і риби, і плодів, вони ледь не вмерли сголоду.

Чиновники, які "народилися, виховали й зостарилися" у якійсь реєстратурі, нічого не розуміли, і не знали "навіть слів ніяких", крім хіба що фрази: "Прийміть запевнення в доконаній моїй повазі й відданості", генерали робити-те нічого не вміли й зовсім щиро вірили, що булки ростуть на деревах. І раптом їх осіняє думка: треба знайти мужика! Адже він обов'язково повинен бути, просто "де-небудь сховався, від роботи отлинивает". І мужик дійсно найшовся. Він нагодував генералів і відразу за їх наказом слухняно в'є мотузці, що ті прив'язують його до дерева, щоб не втік

У цій казці Салтиков-Щедрін висловлює думку про те, що Росія тримається на роботі селянина, що незважаючи на свій природний розум і кмітливість, покірно підкоряється безпомічним панам. Ця ж думка розвивається автором у казці "Дикий поміщик". Але якщо генерали з попередньої історії виявилися на незаселеному острові з волі долі, то поміщик із цієї казки увесь час мріяло позбутися від нестерпних мужиків, від яких іде дурний, холопий дух. Тому стовповий дворянин Урус-Кучум-Кильдибаев усіляко пригноблює мужиків. І от мужицький мир зник. І що ж? Через якийсь час "весь він... обростив волоссями... а пазурі в нього зробилися залізними". Поміщик здичавів, тому що без мужика він не здатний навіть обслужити себе

Глибока віра Салтиков-Щедріна в сховані сили народу видна в казці "Коняга". Замучена селянська шкапа вражає своєю витривалістю й життєстійкістю. Все її існування полягає в нескінченній важкій роботі, а тим часом ситі пустопляси в теплому стійлі дивуються її витривалості, багато міркують про її мудрість, працьовитість, розсудливості. Швидше за все, у цій казці Салтиков-Щедрін мав на увазі під пустоплясами інтелігенцію, що переливала з порожнього в порожнє, міркуючи про долі російського народу. Очевидно, що в образі Коняги відбитий селянин-трудівник

Героями "Казок" найчастіше стають звірі, птахи, риби. Це говорить про те, що в їхній основі лежить російський народний фольклор. Звертання до нього дозволяє Салтикову-Щедріну в лаконічній формі й разом з тим сатирично гостро передати глибокий зміст. Візьмемо, наприклад, казку "Ведмідь на воєводстві". Три Топтигина - це три різних правителі. По характері вони не схожі один на один. Одна жорстока й кровожерлива, інша не злий, "а так, худобина", а третій ледачий і добродушний. І кожний з них не в можливості забезпечити нормальне життя в лісі. І стиль їхнього правління тут ні при чому. Ми бачимо, що ніщо не змінило загальний неблагополучний порядок у лісових нетрях: шуліки ворон общипують, а вовки із зайців шкіру б'ють. "Таким чином, перед розумовим поглядом третього Топтигина раптом виросла ціла теорія неблагополучного благополуччя", - іронізує автор. Схований зміст цієї казки, у якій пародіюються реальні правителі Росії, у тім, що без скасування самодержавства нічого не зміниться

Говорячи про ідейний зміст "Казок" Салтикова-Щедріна, потрібно відзначити, що багато талановитих письменників XX сторіччя (Булгаков, Платонов, Гроссман і ін.) саме й показали у своїх добутках, що відбувається, коли людина піднімає вічні закони розвитку природи, суспільства. Ми можемо сказати, що література XX сторіччя, що випробувало потрясіння соціальних революцій, полемізує з літературою другої половини XIX сторіччя, у тому числі із творчістю Салтикова-Щедріна. Події початку XX сторіччя привели мислячу інтелігенцію до розчарування в народі, у те час як "думка народна" в XIX сторіччі була визначальної в багатьох російських письменників. Але тим богаче наша літературна спадщина, що у ньому є різні точки зору на шляху розвитку суспільства


Загрузка...