Картина В. И.Сурикова «Бояриня Морозова» В. И. Суриков написав картину «Бояриня Морозова» в 1887 р. Він неї написав, згадуючи дитинство, проведене в Сибіру, її сильні морози, холод. Вся картина просочена почуттями героїв, автор з разючою точністю розкриває їх характери На передньому плані ми бачимо жінку в російському національному одязі XVII століття, що напівлежить на санях-розвальнях. Її поза й палець, указующий у небо, персоніфікує непохитність перед навислою погрозою, вона намагається піднятися, побороти гніт переслідувачів її думок. Вона волає до Бога, щоб той допоміг їй у боротьбі за справедливість. Її напружена особа показує всю вагу її положення.
Це Феодосія Морозова. Інші деталі картини: зима, сніг, холод — ще сильніше збільшують стан героїні. У юрбі, що оточує сани, ми бачимо людей різних станів і положень у суспільстві. Одні їй співчувають, інші — насміхаються Чудово побачено й виражено в картині відчуття живої природи: вологий зимовий день, глибокий слід від полозів у пухкому снігу, скорчені від холоду пальці ніг босого юродивого, пара від диханья. Дуже сильно й вірно передав Суриков відчуття руху: здається, що чуєш скрип полозів від розвальней, що йдуть, у яких бунтарку везуть на допит, свист хлопчика, що біжить за саньми. Ця картина показує, наскільки іноді люди бувають відданими своїй вірі. За особистою трагедією боярині Морозовой художник зумів розглянути історичний рух у народі проти існуючі тоді й соціального ладу, що опирався на церкву.