Твір по літературі: Казки М. Е. Салтикова — щедріна «Сміх крізь невидимі миру сльози». А. Аверченко. Варто задуматися про сатириків Росії кінця дев’ятнадцятого, початку двадцятого століття. Чому? Саме тоді почав валити існуючий у Росії політичний лад — абсолютна монархія.
Письменники — сатирики відбивали ці події кожний у своєму сприйнятті Творчість М. Е Салтикова — Щедріна дуже багатогранно, я хочу зупинитися на його оповіданнях. На перших погляд, у них немає нічого складного, але їх потрібно вміти читати. Казки в мініатюрі показують події, проблеми й образи всього суспільства. Майже у всіх казках образ народу-мужика змальований з любов’ю.
Мужик чесний, прямий, добрий, надзвичайно тямущий і розумний. Він все може: дістати їжу, зшити одяг; він скоряє стихійні сили природи, жартуючи перепливає «океан море». Мужик щедріна в гармонійному єднанні із природою. Це немаловажна деталь. Якщо поміщик наодинці із природою «дичавіє», то мужик, навпаки, живе припеваючи. У цьому можна почути заклик: «Не заважайте мені жити!
». До своїх поневолювачів мужик ставитися як до неминучого зла. Він не втрачає почуття власного достоїнства. Щедрін любить прикривати особи масками. Генерали думають собі шляхетними, помикают мужиком, як твариною. Урятувавшись від смерті завдяки мужикові, генерали висилають йому жалюгідну подачку: «чарку горілки так п’ятак срібла : веселися чоловік!» Саркастичний вигук автора повно глибокого змісту У казці «Дикий поміщик» Щедрін як би обіцяв свої думки про реформу «звільнення» селян, що втримуються у всіх його добутках шістдесятих років «Скіпи не стало мужикові у Светец запалити, прута не стало, чим хату вимести.
От і заблагали селяни усім миром до господу богові: «Господи! Легше нам пропасти й з дітьми з малими, ніж все життя так томитися!» Цей поміщик, як і генерали, не мав ніякого подання про працю. Він безпомічний, як весняна муха. Зовнішній людський вигляд дикий поміщик здобуває після того, як вертаються його мужики Отже, поміщики, генерали та інші добродії не можуть існувати без селянина Казки М. Е Салтикова-Щедріна змушували замислюватися багатьох над долею Росії