Коли перевернена остання сторінка роману Джерома Дейвида Селинджера «Над прірвою в житі»
Я познайомилася із творчістю видатного американського письменника Джерома Дейвида Селинджера, майстри тонкого аналізу духовного миру людини
Роман «Над прірвою в житі» — центральний добуток прози Селинджера. Автор вибирає форму роману-сповіді, які допомагає нам краще зрозуміти щиросердечний стан головного героя
Сімнадцятилітній Холден Колфилд оповідає нам про переломні події свого життя. По-перше, хлопчика виключили вже із третьої по рахунку школи, і йому повинні бути нерадісне побачення з родителями. По-друге, Холден оскандалився і як капітан шкільної фехтувальної команди: він через неуважність забув все спортивне спорядження в метро й тим самим знеславив всю школу. По-третє, головний герой ніяк не може поладити й ужиться зі своїми товаришами. Його звертання буває часом жахливим: він грубий, чутливий, у відносинах Холдена з людьми відчувається глузування над навколишніми
Це зауважують і батьки, і вчителі, і його товариші. Однак нікому з них не спадає на думку з’ясувати, чому Холден так поводиться, заглянути йому в душу. Читаючи роман, я побачила перед собою самотнього, повністю наданого собі підлітка, у душі якого відбувається боротьба. Звичайно, у Холдена є батьки, і вони люблять його, але зрозуміти сина не можуть. На їхній погляд, діти повинні бути ситі, добре одягнені й одержати гідне утворення, і цьому вони присвятили своє життя. Але, на мій погляд, цього недостатньо.
Холден один з перших побачив порочність американського суспільства п’ятидесятого років, його гнітить дух обману й недовіри між людьми, тому хлопчик обурюється «показухою» і «липою», які оточують його. Холдену доводиться важко в його самотній боротьбі проти неправди, він страждає, тому що всієї його надії жити за законами справедливості приречені на невдачу. Він не хоче вчити, щоб після бути «пронозою» і «працювати в якій-небудь конторі, заробляти безліч грошей і їздити на роботу в машині або в автобусах на Медисон-Авеню, і читати газети, і грати в бридж всі вечори, і ходити в кіно…» — такий бачить Холден життя забезпечених американців, безглуздої й беззмістовної, і тому він не приймає її.
Коли Холдена запитали, ким би він хотів стати, він відповів: «Розумієте, я собі представив, як маленькі дітлахи грають увечері у величезному полі, у житі. Тисячі малят і навколо — ні душі, жодного дорослого, крім мене. А я стою на самому краї обриву, над прірвою, розумієш? І моя справа — ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву».
На мій погляд, Холден видніється рятувати чисті, безневинні душі дітей від падіння в прірву аморальності, бездуховності
Найбільше на миру Холден боїться стати таким, як всі дорослі, пристосуватися до навколишньої неправди, тому він і повстає проти «показухи».
Кілька днів, проведених хлопчиком у Нью-Йоркові, після втечі з Пенси, зіграли величезну роль у формуванні характеру Холдена. По-перше, він зштовхнувся з насильством, проституцією, сутенерством і відкрив саму моторошну й мерзенну сторону життя. А по-друге, Холден довідався чимало добрих і чуйних людей, це зробило його терпимее й рассудительнее. І якщо раніше хлопчик хотів просто бігти від людей, те тепер він розуміє, що від труднощів біжать тільки слабкі, а він повинен залишитися й продовжувати боротьбу з пороками американського суспільства
На жаль, Холдена ніхто не здатний зрозуміти, і дорослі знаходять найпростіший спосіб позбутися від нього: відправити на лікування в санаторій для нервових хворих. Але, на мій погляд, якщо кого й треба лікувати, то тих людей, які оточують Холдена, те суспільство, що загрузло в обмані й лицемірстві
Селинджер у романі «Над прірвою в житі» робить сумний висновок: молоде покоління США перебуває на краю обриву, з однієї сторони якого перебуває життя за законами справедливості й добра, а з іншого боку — пропасти лицемірства й зла. Холден, по-моєму, один з тих деяких людей, які не дають цілому поколінню американців упасти в цю прірву аморальності
На мене роман Селинджера зробив величезне враження, і я повністю підтримую ідеї Холдена: не можна жити в атмосфері лицемірства, самовдоволення, аморальності, не можна бути байдужим.