Твір по літературі: Композиція поеми А. А. Блоку «Дванадцять» И знову йдуть дванадцять А. Блок Олександр Олександрович Блок — геніальний майстер слова, одним з перших російських поетів що зумів почути й перелити у вірші «музику революції». У поемі «Дванадцять» Блок намагався запам’ятати час таке незвичайне, бурхливе й цікаве. Поема складається із дванадцяти глав, це число ще раз повториться у дванадцяти революційних солдатах, що охороняють порядок у Петрограді, і в напівнатяку на учнів Ісуса, що йде спереду, «хороняся за вдома». Поема дивно музична: у кожної глави свій ритм і мелодія. Починаючись відчайдушній росіянці частівкою: Як пішли наші хлопці У червоній гвардії служити — У червоній гвардії служити — Буйну голову скласти!
Через міський «жорстокий романс» автор приходить до чіткого революційного маршу: …Удалину йдуть державним кроком… — Хто ще там? Виходи!
Це — вітер із червоним прапором Розігрався спереду… Поет високої культури й витонченого смаку, Блок «не боїться» включати у свій добуток розмовну лексику простого солдата, бабусі, перехожого. Ці слова не екзотичні вкраплення, а істотна деталь поеми. Автор показує життя революційного Петербурга з реальними героями. Геть бариня в каракулі До іншої повернулася: — Уж ми плакали, плакали… Поскользнулась И — бац — розтяглася Поема «Дванадцять» побудована на улюбленому блоковском прийомі — антитезі Чорний вечір, Білий сніг Вітер, вітер! На ногах не коштує людина Вітер, вітер — На всьому божому світлі! Два контрастних кольори, білий і чорний, панують у поемі.
Лише наприкінці з’явиться червоний прапор. Чому поет бачить революцію двоколірної?! Ця поема зовсім не так проста, як може здатися на перший випадний погляд. Блок захоплено привітав революцію, що несе відновлення, а у своїй поемі він малює нещадний портрет учасників і переможців Гуляє вітер, пурхає сніг Ідуть дванадцять чоловік Гвинтівок чорні ремені, Навкруги — вогні, вогні, вогні… У зубах цигарка, прим’ятий картуз, На спину б треба бубновий туз! Ніякого романтизму, загадковості. Зовсім певна характеристика учасників — каторжників. Отчого ж заворожує читача оповідання? Чомусь віриш, що ці дванадцять створять незвичайний, досі невідомий мир.
Зовсім зненацька поперед цих бійців виявляється Ісус, що персоніфікує святість помислів і самої революції За — голодний пес, Спереду — із кривавим прапором, И за хуртовиною не бачимо И від кулі непошкоджений, Ніжною ходою надхуртовинної, Сніжним розсипом перлової, У білому віночку із троянд — Спереду — Ісус Христос Поема «Дванадцять» на довгі роки стала хрестоматійним уособленням революції, а її творець — більшовицьким поетом. Сам Блок не був настільки категоричний в оцінці цього добутку. Будучи символістом, він і в цій поемі залишився вірний собі