Корнеева Е.: Годвин Вільям.
-1836] — англійський письменник, що зіграв велику роль у радикальному русі в Англії в епоху Великої французької революції, що зробив глибокий і тривалий вплив на європейську політичну думку. Багато понять, вираження, терміни, що стали невід’ємною частиною політичної абетки, уперше чітко сформував і популяризував Г. По літературній лінії заслуга Г. — в усвідомленні дозрілої в суспільстві потреби в такому оповідальному жанрі, що відповідає моменту, що полегшив би широкому читачеві ознайомлення із соціальною проблемою й спробами її рішення. Г. — засновник школи англійських соціальних романістів. Сліди його ідеологічного й літ-ого впливи видні в Шеллі, Байрона, Бульвера, Бальзака й інших.) до суспільно-політичних проблем. По закінченні коледжу Годвин недовго був пастором у провінції. В 1781 читання французьких філософів (Руссо, Гольбаха, Гельвеция) схилило його до деїзму, а потім до безбожництва. В 1882 він порвав із церквою й, переїхавши в Лондон, став ідейним вождем кружка інтелігентних різночинців. Члени кружка стежили за французькими подіями, брали участь в англійському революційному русі. Підсумки своїх міркувань Г. запам’ятав у трактаті «Дослідження про політичну справедливість» [ 1791-1793] і в початому негайно ж [1793] романі «Калеб Вилльямс, або речі як вони є». Ціль роману — популяризація ідей трактату, поширення благодійних істин серед тих, кому недоступні вчені книги. Трактат став предметом особливого урядового засідання, але не був вилучений зі звертання завдяки своєї малодоступности як книга вчена й непомірно дорога (3 гінеї).)- орган гноблення однієї частини людства заради благоденства іншої. Власність — джерело розкоші й пересичення, убогості й виснаження, пороків і злочинів — веде людство до виродження. Релігія — засіб поневолення. Причина зла — незнання істини; довідавшись її, людство стане вільним. Монархи й аристократія впадуть. Зникнуть власність і нерівність. Не буде воєн. Однак шлях до цього світлого майбутнього не є шлях революції, насильства. Г. — просвітитель, він вірить у здатність людства до безмежного самовдосконалення. «Розумно» організований побут перевиховає людини морально й фізично. Ці ідеї, систематично викладені в трактаті, висловлює в жагучій тираді Калеб, а вся система образів роману ілюструє тезу про порочність суспільства, заснованого на приватній власності, що перебуває в стані безперервної війни богатих проти бедних. В основну тему — халепи слуги (Калеб), переслідуваного паном (Фолькланд), вплітаються родинні теми — халепи й загибель гноблених поміщиком (Тиррель) бідної родички (мисс Мельвайль) і селян (Хайкинен, батько й син).)- Н. Г. Чернишевський, що писав: «один з моїх улюблених письменників — старий Годвин», високо цінував цей «роман без любові» («Літ-pa і марксизм», 1928, III. Невидані твори Чернишевського). У п’єсі «Залізна скриня» (переробка) блищали кращі актори Європи й Америки (Грін, Тальма, Купер).
В 1794 Г. випустив сміливий памфлет у захист 12 арештованих членів «Correspo