Eвгений Ханкин Женева, Швейцарія
- Натягнуті відносини з улюбленою жінкою — перший крок до гумового. Кусающему лікті палець у рот не клади. Промивання мозків поліпшує переварювання думок. У шляхетність грають при низьких ставках. Все сходить із рук, якщо вчасно несуть ноги. Постійна дотепність притупляє гостроту сприйняття. Ціна питання — у достоїнстві й значимості відповіді. Промені слави — від ліхтаря, але в променях слави — усе до лампочки. Камінь за пазухою — обставина, що обтяжує совість. Вікова історія додає роками й виростає домислами. Якщо не підсиділи, то можуть обкласти. Довіра — це що не виправдала себе довесок до віри в людину. Від похвальби забронзовевший — окисляється. Камінь за пазухою стає каменем спотикання для шукаючу дорогу до істини. У любові головне не слова, а вуста, їх що вимовляють. Думка подібна до риби — живе глибоко, а якщо й спливає, то вже несвіжа. Думка, зірвавшись із мови, розстається й з головою. Жаль часу, витраченого на виконання другорядних ролей у житті. Традиційна дурість переростає в життєвий досвід. Пересування по кар’єрним сходам — просування. Високо задертий ніс свідчить про знаходження по вуха в дерьме. Тонкий, xрупкий мир і руйнують зі скляними очами. Тонкість виражень підкреслює витонченість думки. Границя терпіння — натягнута струна нерва. Гул овацій маскує ремство невдоволення. Суддівська мантія не терпить недбалості. Того, кого призначають, не надавши права вибору, звільняють без надання прав. Гроші — зло, але їхній надлишок робить нас добрими. З відкритим ротом мова за зубами не удержати. Так швидко запала в душу, що навіть запам’ятати не встиг. Один раз поставивши долю на козирну карту, ходиш все життя в «шістках». Не вважаючись згодом, уважав всіх сучасниками. Зірвані оплески — не для тривалого зберігання. Афоризм — глечик з істиною на дні й пізнанням — крізь вузьке горлечко. Індивідуальність — уміння залишатися самим собою. Замкнув у собі через велику напругу. Витав у хмарах, тому що дурості затворів на кожному кроці.