Лірика пушкіна

Лірика пушкіна

Про лірика Пушкіна говорити й важко й легко. Важко, тому що це

Різнобічний поет. Легко, тому що це надзвичайно талановитий поет. Згадаємо, як він визначив сутність поезії:

Вільний, знову шукаю сполучника

Чарівних звуків, почуттів і дум

Я звернув увагу на те, що неодмінною умовою творчості поет уважає волю. Пушкіна вже до сімнадцяти років був цілком сформованим поетом, здатним суперничати з такими маститими світилами, як Державін, Капнист. Поетичні рядки Пушкіна на відміну від громіздких строф Державіна знайшли ясність, добірність і красу. Відновлення російської мови, настільки методично почате Ломоносовим і Карамзиним, завершив Пушкіна. Його новаторство нам тому й здається непомітним, що ми самі говоримо на цій мові. Бувають поети "від розуму". Їхня творчість холодно й тенденційно. Інші занадто багато уваги приділяють формі. А от ліриці Пушкіна властив гармонійність. Там усе в нормі: ритм, форма, зміст

чиброджу я уздовж вулиць шумних,

чивходжу в багатолюдний храм,

Сиджу ль серед юнаків божевільних,

Я віддаюся моїм мріям

Так починається один із самих блискучих віршів Пушкіна. Музичне повторення в і або не здається навмисним, але створює особливу мелодію вірша, підкоряється цілком загальній ідеї Твір. Поета мучить думку про швидкоплинність життя, про те, що на зміну йому прийдуть нові покоління й він, можливо, буде забутий. Ця сумна думка розвивається протягом декількох строф, але потім, у міру того як вона уступає місцем філософському примиренню з дійсністю, міняється й звуковий настрой вірша. Елегійна довжина зникає, останні рядки звучать урочисто й спокійно:

И нехай у гробового входу

Младая буде життя грати,

И байдужа природа

Красою вечною сіяти

Виняткове художнє почуття Пушкіна керувало їм у виборі ритму, розміру. Дивно точно відтворюється тряска дорожнього екіпажа:

Довго ль мені гуляти на миру

Те в колясці, то верху,

Те в кибитці, то в кареті,

Те у возі, те пішки?

Коли читаєш вірш "Обвал", мимоволі приходить на пам'ять голосна гірська луна, виникають в уяві похмурі обриси скель і обривів

...І нарікає бор,

И блищать серед хвилястої імли

Вершини гір

Пушкіна, як ніхто, умів радуватися красі й гармонії миру, природи, людських відносин. Тема дружби - одна з ведучих у лірику поета. Через все своє життя він проніс дружбу з Дельвигом, Пущиним, Кюхельбекером, що зародилася ще в ліцеї. Багато вільнодумних віршів Пушкіна адресовані друзям, однодумцям. Таким є вірш "До Чаадаєва". У рядках, позбавлених усякої иносказательности, поет призиває друга віддати свої сили звільненню народу

Поки волею горимо,

Поки серця для честі живі,

Мій друг, вітчизні присвятимо

Душі прекрасні пориви!

Настільки ж недвозначний заклик до повстання втримується й у знаменитій оді Пушкіна "Вільність". Головна думка оди в тім, що "вільність" можлива й у монархічній державі, якщо монарх і народ строго дотримують законів, у тому числі й моральним. Пушкіна призиває до цьому, але разом з тим звучить попередження тиранам:

Тирани миру! тріпотіть!

Поетичні прокльони на їх адресу займають целую строфу

Самовластительний лиходій!

Тебе, твій трон я ненавиджу

Твою погибель, смерть дітей

З жорстокої радостию бачу

Читають на твоєму чолі

Печатка прокльону народи

Ти жах миру, сором природи,

Докір ти богові на землі

Цар розлютив, прочитавши ці рядки. "Пушкіна треба заслати в Сибір, - заявив він. - Він бунтівник гірше Пугачова".

На лиховісному контрасті безтурботної природи й жахів кріпосництва будується "Сіло". Стих умовно можна розділити на дві частини. Перша частина - це "притулок спокою", де все полно "щастя й забвенья". Здавалося б, по тоні першої частини ніщо не передвіщало вибуху обурення. Навіть каблук відтінків говорить нам про райдужні картини сільської природи:"запашні скирти", "світлі промені", "блакитні рівнини". Інакше, "скрізь сліди добробуту й роботи". Але друга частина вірша несе антикріпосницьку

Спрямованість. Саме тут, у селі, Пушкіна бачить лиховісну причину всіх нещасть - кріпосне право, "рабство худе", "барство дике". Закінчується вірш риторичному питанням:

Побачу ль, про друзі! народ не пригноблений

И рабство, що опустилося по манію пануючи,

И над батьківщиною волі присвяченої

чизійде, зрештою, прекрасна зірка?

Але цар не почув закликам поета. Пушкіна очікувало посилання. Правда, завдяки Жуковському, північне посилання замінили південної. Під час повстання декабристів Пушкіна жив у Михайлівськім. Тут його застала звістка про жорстоку розправу над ними. Він пише чудовий вірш "У Сибір",

Яке передає декабристам через Катерину Трубецьку. Він посилає друзям слова розради:

Не пропаде ваша скорботна робота

И дум високе стремленье

Пушкіна був не тільки однодумцем декабристів, його вірші надихали їх. Кожний новий добуток було подією, листувалося з рук у руки. Про це говориться у вірші "Арион" :

.....А я - нескінченної віри полн, -

Плавцям я співав...

Співак виявляється єдиним, хто уцелел після "грози". Але він залишається вірний своїм переконанням: " я гімни колишні співаю".

Бути із друзями в лиху - священний обов'язок кожної людини. Високі почуття любові й дружби незмінно супроводжують Пушкіну, не дають йому впасти в отчаянье. Любов для Пушкіна - найвища напруга всіх щиросердечних сил

Як би не була людина подавлений і розчарований, який би похмурої не здавалася йому дійсність, приходить любов - і мир опромінюється новим світлом

Самим дивним віршем про любов, на мій погляд, є вірш " Я пам'ятаю дивне мгновенье". Пушкіна вміє знайти дивні слова, щоб описати чарівний вплив любові на людину:

Душі настало пробужденье:

И от знову з'явилася ти,

Як скороминуще виденье,

Як геній чистої краси

Жіночий образ даний лише взагалі: "голос ніжний", "милі риси". Але навіть ці загальні контури жіночого образа створюють враження піднятого, надзвичайно прекрасного

У вірші "Я вас любив" показаний, що теперішня любов не егоїстична. Це світле, безкорисливе почуття, це бажання щастя улюбленої. Пушкіна знаходить дивні рядки, хоча слова зовсім прості, повсякденні. Напевно, саме в цій простоті й повсякденності проявляється краса почуттів і моральна чистота:

Я вас любив так искренно, так ніжно,

Як дай вам бог улюбленої бути іншим

Особлива увага хотілася б звернути на вірш "Мадонна"

Цей вірш Пушкіна присвятив своїй дружині. Радість і щастя від довгоочікуваного шлюбу (він тричі робив речення Н. Н. Гончаровой)

Виразилися в рядках:

Здійснилися мої бажання. Творець

Тебе мені ниспослал, тебе, моя Мадонна,

Найчистішої привабливості найчистіший зразок

Поезія Пушкіна має дивний дарунок. Вона як живлющий бальзам

Впливає на людину. Вірша Пушкіна ми знаємо з юного років,

Але тільки через якийсь час, іноді через багато років, ми відкриваємо для себе заново казковий мир його поезії й не утомлюємося дивуватися її кристальної

Чистоті, ясності, натхненності. Поезія Пушкіна вічна, тому що вона звернена до всьому прекрасного вчеловеке.


Загрузка...