Твір по літературі: Літературний мир 30-х років у романі М. А. Булгакова «Майстер і маргарита» Роман «Майстер і Маргарита» — верховий добуток М. А. Булгакова, над яким він працював з 1928 року до кінця життя. Автор читав його фрагментами друзям, але розумів, що опублікувати роман в умовах сучасної йому епохи нереально. Лише в 1966-1967 роках удові письменника вдалося переконати редакцію журналу «Москва» у необхідності публікації. Однієї із причин небажання влади публікувати роман Булгакова «Майстер і Маргарита» було нетрадиційне зображення літературного миру, людей культури в радянський час Одним з перших на сторінках булгаковського роману з’являється М. Берліоз. На думку Булгакова, цей персонаж грає особливо важливу роль у світі зла. Докладно перераховуються його чини й звання: «голова правління однієї з найбільших московських літературних асоціацій, скорочено іменованої МАССОЛИТ, і редактор товстого літературного журналу». Після розмови з Воландом з Берліозом стався нещасний випадок, і він пішов з життя, але не покинув сторінок роману, тому що Берліоз не просто одна з «мертвих душ», він ідеолог, вождь цих «душ».
Булгаков не заперечує того, що Берліоз грамотна, розумна людина, але не приемлет кандидатури Берліоза як «інженера людських душ», що звик сидіти не за письмовим столом, а за ресторанним столиком Символом миру письменників — лакувальників дійсності — з’явився МАССОЛИТ і «Грибоєдов». МАССОЛИТ — це назва вигаданої Булгаковим Московської асоціації літераторів, що нагадує іншу абревіатуру — РАПП. Це літературне угруповання, що стала символом каральних функцій стосовно вільнодумних художників і синонімом такої організації літературного процесу, що не залишають місця для якої-небудь «самодіяльності» Будинок, у якому розмістився МАССОЛИТ, називається «Будинком Грибоєдова», тому що їм нібито володіла тітка письменника Олександра Сергійовича Грибоєдова, і в цьому будинку він читав їй уривки з комедії «Горе від розуму». Головна визначна пам’ятка «Грибоєдова» — ресторан, якому дається нарочито захоплена характеристика. «Грибоєдов» у романі — символ не пишучої, а братій, що жує, символ перетворення літератури в джерело задоволення непомірних апетитів. У Массолите стурбовані одержанням путівок, квартир, постійними інтригами, злісними викриттями, «перелигянскими» дачами, усім, крім мистецтва Але М.
А. Булгаков, показуючи мир письменників 30-х років, не говорить про те, що в ці роки не було теперішніх майстрів, щирих письменників, відданих своїй батьківщині й народу. У ці роки, як і в багато інші, минулому люди, що не займалися одержанням квартир, а отдававшие все своє життя творчості. До цих людей Булгаков зараховує Майстра Середовище письменників Массолита відштовхують Майстра. Але вона не просто огидна йому — саме ця письменницька організація докорінно змінила його долю. У діалозі пацієнтів психіатричної клініки звучать слова: «Ви письменник?» Гість стемнів особою й погрозив Іванові кулаком, потім сказав: «Я — Майстер…
«. «Майстер», тому що слово «письменник» на сторінках роману скомпрометовано власниками членських квитків Массолита. Цей художній мир у романі віддається суду остаточному й безповоротному. Покаранню піддаються Берліоз, Латунский, Варенуха, барон Майгель — всі вони так чи інакше пов’язані з культурною сферою Таким чином, М. А. Булгаков у своєму романі «Майстер і Маргарита» показав різнорідний літературний мир. З одного боку, це письменники, власники членських карток Массолита, з іншого боку — щирі майстри, справжні творчі працівники. Не випадково автор роману зобразив мир «письменників», використовуючи гротеск і сатиру. Тепер зрозуміло, чому влада, цензура забороняли булгаковському роману вийти у світло, вони побачили в ньому правду, що жахає правду, довідалися в ньому себе