Любовна лірика В. В. Маяковського Маяковський В. В

Любовна лірика В. В. Маяковського ПЛАН 1. Вірші Маяковського - це його життя 2. Рання любовна лірика 3. Ліричний герой у поемі "Хмара в штанях" а) Емоційність і особливе вираження почуттів ( любов - хвороба ) б) Почуття ліричного героя - почуття автора в) Відбиття суспільних принципів того часу в добутку 4. Головна Муза Маяковського а) Лили Брик і непрості відносини б) Найясніше подання про любов у Маяковського в) Розчарування автора в поемі "Про це" 5. Переплетення почуттів поета й почуттів ліричного героя 6.

"Лист товаришеві Кострову з парижа про сутність любові" а) У серце Маяковського народжується нова любов б) Тетяна Яковлева - причина недовгих хвилювань душі 7. Вероніка Полонская. Остання любов і останній свідок 8. Розуміння Маяковського-Людини Ми можемо побачити життя В. В. Маяковського з усіма її радостями й прикростями в його віршах. Добутку поета розповідають про його життя й не можуть не торкатися теми любові Всього його добутку багато в чому схожі на автобіографію, тому що поет уважав, що писати можна лише про те, що пережив сам.

Незважаючи на це, ранні його вірші про любов ("Я", "Любов") мало связанни з особистими переживаннями поета. У наступній любовній ліриці Маяковський ґрунтується на своїх відчуттях. Герой його віршів з'являється почуттєвим, ніжним і дуже ранимою людиною, не чоловіком, а, наприклад, «хмарою в штанях»: Мене зараз довідатися не могли б жилава громадина стогне, корчиться... Мама! Ваш син прекрасно хворий! Мама У нього пожежа серця Але коханій не потрібна була любов такої величезної сили. Варто відзначити, що ця трагічна любов не вигадана. Маяковський у своїх спогадах говорить, що першою його любов'ю була Марія, що він зустрів в Одесі («Це було, було в Одесі..

») Між Маяковським і Марією встала перешкода, одне з тих, які породжувалися громадським життям того часу, соціальними умовами, заснованими на нерівності людей, на пануванні матеріальних розрахунків. У поемі цьому дане коротке пояснення словами самої Марії: Увійшла ти, різка, як "нате!", муча рукавички замш, сказала: "Знаєте - я виходжу заміж". Розчарувавшись у любові, герой випускає чотири лементи: Геть вашу любов! Геть ваше мистецтво! Геть ваша держава Геть вашу релігію! Страждання від нерозділеної любові обертаються ненавистю до того миру й того ладу, де все купується й продається Головною музою Володимира Маяковського вважається Лили Брик, у яку він закохався рік по тому.

Відносини поета й Лили були дуже непростими, і це відбилося в добутках поета («Лиличка! Замість листа», « Флейта-Хребет»). В 1922 році Маяковський написав поему «Люблю» - свій найясніший добуток про любов. Він переживав тоді пік свого почуття до Лили, тому й був упевнений: Не змиють любов ні сварки, ні версти. Продумано, вивірено, перевірена. Тут поет міркує про сутність любові і її місці в житті людини. Продажної любові Маяковський протиставив любов щиру, жагучу, вірну Через якийсь час у поемі «Про це» ліричний герой Маяковського знову з'являється страждаючої. Це був переломний момент у його відносинах Сбрик. З легкістю можна помітити, як тісно переплітаються у творчості Маяковського почуття поета й почуття ліричного героя На початку 1929 року з'явився «Лист товаришеві Кострову з Парижа про сутність любові».

По вірші стало зрозуміло, що в житті Маяковського з'явилася нова любов, що знову в роботу пущений серця мотор, що вистигнув. Це була Тетяна Яковлева, з якої поет зустрівся в Парижу в 1928 році. Присвячені їй вірша «Лист товаришеві Кострову...» і «Лист Тетяні Яковлевой» пронизані щасливим відчуттям великої, світлої, теперішньої любові. Але й ці відносини закінчилися трагічно. Останньою його любов'ю стала Вероніка Полонская. Незадовго до смерті Маяковський написав вірш «Незакінчене», що, як видно, присвячено було саме їй. Полонская була останньої, хто бачив Маяковського живим. Зрозуміти Маяковського-Людини допомагають саме його щирі й прекрасні вірші про любов.

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector