Матрена тимофіївна корчагіна

Матрена тимофіївна корчагіна

У багатьох своїх добутках міркує Некрасов над долею російської селянки: у поемі "Мороз, Червоний ніс", віршах "Трійка", "У повнім розпаленні жнива сільська...", "Орися, мати солдатська" і в багатьох інші. У галереї чудових жіночих образів особливе місце займає образ Матрени Тимофіївни Корчагіної - героїні поеми "Кому на Русі жити добре".

Народна поголоска приводить селян-правдошукачів у село Клин, де вони сподіваються зустрітися із щасливою селянкою. Скільки ж важких страждань випало на частку цієї "щасливої" жінки! Але від усього її виду виходить така краса й сила, яка не можна не замилуватися нею. Як нагадує вона тип "величної слов'янки", про яку із захопленням писав Некрасов у поемі "Мороз, Червоний ніс".

У лиху - не злякається, - урятує:

Коня на скаку зупинить,

У палаючий будинок увійде!

Матрена начина сво неквапливе оповідання про собственн судьб, ет оповідання про т, за що в народ вона почита щасливий. Матрене Тимофіївні, за її словами, у дівоцтві повезло:

Мені щастя в дівках випало:

У нас була гарна,

Непитуща сім'я

Турботою й пещенням оточувала сім'я улюблену доню. На сьомому році селянську дочку стали привчати до роботи: "за бурушкой сама... у череду бігала, батькові носила снідати, утяточек пасла". І робота цей був їй у радість. Матрена Тимофіївна, напрацювавшись у поле, вимиється в лазеньці й готова співати, танцювати:

И добра робітниця,

И співати-танцювати мисливиця

Я змолоду була

Але як мало світлих моментів у її житті! Один з них - заручини з улюбленим Филиппушкой. Всю ніч не спала Матрена, думаючи про майбутнє заміжжя: її страшило "подневолье". І все-таки любов виявилася сильніше побоювань потрапити врабство.

Тоді й було щастячко,

А більше навряд коли!

А потім, після заміжжя, вона потрапила "з дівочої холи в пекло". Виснажлива робота, "образи смертні", нещастя з дітьми, розлука із чоловіком, якого незаконно забрали в рекрути, і багато інших негод - такий гіркий життєвий шлях Матрени Тимофіївни. З болем говорить вона про те, що в ній:

Немає кісточки неламаної,

Немає жилочки нетягненої

Я дивуюся тої стійкості, тій мужності, з яким виносила ця чудова жінка страждання, не схиливши своєї гордої голови. Серце обливається кров'ю, коли читаєш рядка поеми про безутішне горе матері, що втратила свого сина-первістка Демушку:

Я клубишком катала,

Я червишком свивалася,

Кликала, будила Демушку -

Так пізно було кликати!..

Розум готовий скаламутитися від страшного нещастя. Але величезна щиросердечна сила допомагає Матрене Тимофіївні вистояти. Своїм ворогам, становому й лікареві, що терзає "тіло біле" її сина, вона шле гнівні проклятья: "Лиходії! Кати!" Матрена Тимофіївна хоче знайти на "їхню управу, але Савелій відговорює її: "Високо Бог, далеко цар... Нам правди не знайти". "Так чому ж, дідусь?" - запитує нещасна. "Ти - кріпосна жінка!" - і це звучить остаточним вироком

И все-таки, коли із другим її сином трапляється нещастя, вона стає "зухвалої": рішуче збиває з ніг старосту Силантія, рятуючи Федотушку від покарання, приймаючи його різки на себе

Матрена Тимофіївна готова витримати будь-які випробування, нелюдські борошна, щоб відстояти своїх дітей, чоловіка від життєвих нещасть. Яка величезна сила волі повинна бути в жінки, щоб відправитися однієї в морозну зимову ніч за десятки верст у губернське місто в пошуках правди. Безмежна її любов до чоловіка, що витримала таке суворе випробування. Губернаторша, уражена її самовідданим учинком, зробила "більшу милість":

Послали в Клин нарочного,

Всю істину доведали -

Филиппушку врятувалися

Почуття власного достоїнства, що виявилося в Матрени Тимофіївни в дівочі роки, допомагає їй іти величаво по життю. Це почуття обгороджує неї від нахабних домагань Ситникова, що прагне зробити її коханкою. Хмарою згущається в її душі гнів проти поневолювачів, вона сама говорить про своє гнівне серце мужикам-правдошукачам

Величезна внутрішня сила, ненависть до гнобителів і здатність протестувати - це ті чудові якості, які насамперед підкреслює Некрасов у російській селянці. Люди, подібний їй, свідчили про те, яка богатирська, незламна сила схована в народній душі


Загрузка...