Міфологічна й біблійна символіка у війні й миру
<Війна й мир> — це унікальний добуток, загальновизнано є одним із кращих скарбів світової літератури. Цей роман є одним з тих деяких створень російських письменників, які відомі звичайним людям в усьому світі. Хоча <Війну й мир> називають романом, цей строк не зовсім підходить для даного Твір, адже в ньому переплелася величезна кількість жанрів і добутків, починаючи властиво романом і закінчуючи Євангелієм. Товстої також висуває в <Війні й миру> свій власний погляд на релігію, синтезуючи її з різних вірувань і пропускаючи все це через фільтр своєї філософії. Але в Твір не багато прямих натяків — Толстої передає свої ідеї через улюблений прийом всіх російських письменників — символ. Символіка здавна є кращим засобом для передачі думок автора, адже той, хто хоче й кому потрібно, завжди відшукає ті знаки, по яких можна зрозуміти автора, а той, кому не потрібні думки автора, просто нічого не помітить. Символи звичайно ж використовували й до Толстого. Так, Гоголь у поемі <Мертві душі> активно використовував цей прийом і сховав за павутиною символів основну ідею поеми, зберігши її від чужих нерозуміючих очей. Любив цей прийом і Тургенєв, сховавши в образі Базарова образ едипа. Оскільки релігія Толстого була різнобічної, те й символи релігії зустрічаються дуже різні. Деякі можна віднести до християнства, інші ж тяжіють до античності або східної міфології. Але основними символами є, напевно, християнські. Основним героєм, що несе на собі великий вантаж толстовської релігії, є князь Андрій. Його ім’я говорить саме за себе, адже воно таке ж, як в апостола Андрія, що, по легенді, освятив Русь. Князь Андрій так само більше відмінюється до російської культури, чим до західного. Цьому можна протиставити Пьера Безухова, що захоплений масонством і довго жив у Франції. Апостол Петро освятив Європу, таким чином, ім’я Пьера, змінене на французький манер, явно вказує на його зв’язок з апостолом Петром. Андрій живе в Лисих Горах, а Христос був розп’ятий на Голгофі — Лисій горі. Таким чином, образ князя Андрія перетинається з образом Христа, і протягом всієї книги можна виявити ще кілька місць, які явно вказують на зв’язок князя Андрія із Христом. Так, наприклад, під час сцени в лазареті після Бородінського бою на операційних столах лежать троє: Болконский, Анатоль Курагин і простий солдат. Ці столи схожі на три хрести, на які розіпнули Христа й двох злочинців. Один з них увірував у Христа й воскрес. Так і Анатоль лежить разом із князем Андрієм на операційних столах, і якщо Андрій — Христос, те Анатоль — це один із грішників, і він воскреє, тому що Андрій прощає йому його гріхи й. відпускаючи їх, дає йому вічне життя. Також на зв’язок між князем Андрієм і Христом указує й те, що вони <переродилися> в 33 року й обидва минулі віддані батьком на смерть, адже це Микола Андрійович Болконский хоче, щоб син служив в армії. Але чимало християнських мотивів зустрічається й поза образом князя Андрія. Так, наприклад, провідником святого воїнства є Архангел Михайло, а московське ополчення збиралося немов на святу битву з антихристом — Наполеоном. Отже, Михайло Илларионович Кутузов втілює в собі Архангела Михайла. Якщо піти далі, те можна помітити, що Кутузов віддає перевагу відступу настанню, бачачи в цьому погибель французького війська, тобто діє за принципом святого воїнства — не противитися злу — воно саме знищить себе. Той же мотив можна помітити в момент, коли князь Андрій зі своїм полком коштує й нічого не вживає під обстрілом ворожих військ. Та й весь Бородінський бій можна вважати толстовською версією Армагеддона. Зустрічаються в <Війні й миру> і більше дрібні мотиви. Наприклад, мотив свічі. Вона позначає душу людини. Цей мотив простежується насамперед тоді, коли нянька під час пологів маленької княгині запалює вінчальні свічі Лізи й князя Анд-Рея. Вінчальні свічі — це свічі загальної душі сім’ї, їх можна запалювати тільки в найтяжкі мінути життя. Але в той момент, коли нянька запалює свічі, уривається вітер і гасить їх, і, як наслідок, Ліза вмирає. Також часто зустрічається мотив ангела — і Наташа, і князь Андрій хочуть літати. Але адже релігія Толстого не складається тільки із християнства, у нього є мотиви й інших религий. Так, можна помітити мотиви античних міфів. Можна простежити тему мойр — трьох істот, які пряли нитка життя й отмеряли, скільки кому жити. Ми зустрічаємо цей мотив у декількох місцях: насамперед, Ліза в’яже в салоні Ганни Павлівни, по-друге, князь Андрій просить Наташу навчитися в’язати, але вона роняє клубок, і князь Андрій ум