Мій учитель
Хто такий учитель? Насамперед, це людина, що дає нам знання. Їм не обов’язково повинен бути викладач нашої школи або університету, учителями так само є наші батьки. Вони дають нам знання із самого нашого народження: учать ходити, читати, уважати й писати, поводитися в суспільстві. Але перший великий крок у серйозне життя ми робимо в початковій школі, у цьому допомагає нам наш перший учитель.
На жаль, деякі люди зовсім забувають ті, хто дав їм перші, але такі важливі знання. Навіть забувають імена й навряд чи згадають, що сьогодні свято в того, хто так за тебе переживав, коли відпускав у старші класи й так радувався, довідавшись про твою перемогу на олімпіаді по твоєму улюбленому предметі
Ми не можемо бачитися зі своєю першою вчителькою щодня, але ми завжди пам’ятаємо про неї й всією душею дякуємо за те, що вона зробила для нас
Професія вчителя є однієї із самих складних у наші дні й при цьому далеко не завжди оцінюється по достоїнству. Всі ми прекрасно знаємо про те, що у вчителів не така вуж і висока заробітна плата, що деякі вирішують стати вчителем і присвятити себе дітям зараз. Але, на щастя, є й ті, кого не лякають умови роботи
Бути вчителем сильне відповідальне завдання. Адже саме від нього ми одержуємо знання, якими користуємося надалі. І знання ці повинні бути вірними, глибокими й корисними. Мені здається, що кожний викладач хоче, щоб саме його учень домігся більших успіхів у вивченні його предмета, у дорослому житті й навіть перевершив свого вчителя. Це буде кращим подарунком і означати те, що педагог зумів навчити всьому, що вміє сам
Але часто учні пручаються одержувати коштовні навчання: прогулюють уроки, не виконують домашні завдання, грублять учителям і витворяють зовсім нестерпні речі, не розуміючи, що вони втрачають і скільки болю часом заподіюють викладачеві. А їм адже у свою чергу потрібно терпіти, розуміти й намагатися щось виправити за допомогою тільки одного свого засобу — слова. Це вдається далеко не всім і не завжди. Адже так складно часом стриматися!
У нашім житті було й буде ще багато вчителів. Ми зіштовхувалися й з гарними, і з поганими. Але в кожному з них були свої плюси. Тільки в порівнянні ми розуміємо, що кожний може працювати вчителем, але далеко не кожний їм є. Адже така робота є саме покликанням тому, що вона дуже складна. Так само вчитель повинен оцінювати й любити всіх своїх учнів не забувати інші, по-моєму, непедагогично показувати любов і симпатію тільки мазунчикам
Так само в учнів є вчителі до уроків, яких вони готуються охотнее й завжди ставляться з любов’ю. У мене ж таких немає просто тому, що кожний учитель, що був у моєму житті по-своєму гарний. Кожний мав свою неповторну рису, шлях навчання, характер і відносини до людей. Так, робота деяких не була їхнім покликанням, але вони були гарними, добрими й розумними людьми, діти тяглися до них. Багатьох з них я не забуду тому, що вони дали неоціненні дорогі знання, навчили по-іншому ставитися до всього, що нас оточує. У мене немає й учителів, яких я не люблю, на всі уроки я йду з гарним настроєм і радуюся будь-якому викладачеві. Дуже часто вчителям буває складно попоратися з нами. Я хочу подякувати вас, наші дорогі педагоги, за ваше терпіння, за ваші знання, якими ви ділитеся з нами, за вашу любов до нас і за те, що ви є. Спасибі!