Мир хаосу й мир порядку «Хроніки Амбера» — це великий добуток Роджера Желязни. Я думаю, що в цьому добутку автор повністю реалізував свої письменницькі можливості. В «Хроніках» задіяні різні значеннєві рівні, і перечитуючи цю книгу, щораз знаходиш що-небудь нове «Хроніки Амбера» писалися протягом декількох років. У підсумку вони включили в себе кілька книг і об’єдналися у два томи. Перший з них розповідає про життєвий перепетиях принца-доступника королівства Ам-Бер — Корвина, другий присвячений пригодам, що випали на частку його сина — Мерлина. В основі книги лежить особливе подання автора про пристрій нашого миру й Всесвіту.
Наш мир представляється письменникові як нескінченна безліч паралельних мирів, які відбивають те, що відбувається на двох полюсах реальності: в Амбере (Бурштиновому королівстві) і при Дворі Хаосу. Ці мири вторинні, тому вони й називаються відбиттями, або тінями (залежно від волі перекладача). Престол таємничого Бурштинового королівства — приз переможцеві в жорстокій грі відбиттів. Сталь і вогонь, зрадництво й підступництво, життя й долі людей — все це ніщо перед грандіозністю великої мети. Адже з дев’яти претендентів — дев’яти принців Амбера — лише одному призначено зайняти місце при троні Амбер являє собою Силу Порядку; Двір Хаосу — Силу Хаосу. Ці дві Сили персоніфікують священні тварини: Єдиноріг і Змій. Крім того, втіленням вищезгаданих Сил є два геометричних візерунки: Лабіринт Амбера й Логрус Хаосу. Ці геометричні візерунки і являють собою полюса реальності або кінці Всесвіту. Лабіринт і Логрус мають досить більші розміри і як би виложени на поверхні Землі Тільки члени королівських сімей Амбера й Хаосу можуть проходити Лабіринт і Логрус.
Це проходження дає присвяченим «влада над відбиттями», тобто вміння переміщатися по паралельних мирах. Тому всі ті, у кому тече шляхетна кров спадкоємців престолу, всіма силами намагаються потрапити у свята святих, щоб знайти міць і велич У другому томі автор більш докладно роз’ясняє читачам «структуру Вселеної». Лабіринт і Логрус постійно борються між собою за контроль над «серединною областю відбиттів». Це треба розуміти так, що між ними йде боротьба за світове панування. Але позиції їх приблизно рівні, і це добре, тому що так створюється рівновага, при якому жодна із Сил не в праві захопити повну владу у Вселеної Але Корвин, принц Амбера, побоюючись, що Лабіринт і Амбер зруйновані Хаосом, неймовірними зусиллями волі створює новий Лабіринт, свій власний, що відрізняється від старого. Однак первозданний Лабіринт, створений великим магом Дворкиним, устояв перед Силами Хаосу й у підсумку у Всесвіті утворяться не два, а три полюси реальності Рівновага порушена, але не на користь Амбера й не на користь Хаосу. Новий Лабіринт не допоміг ні Логрусу, ні старому Лабіринту. І сутичка між ними розпалюється з новою силою. Мерлин виявляється між двох вогнів як син Корвина й принц Амбера, з одного боку, і як син Дарунки й принц Хаосу, з іншої.
Та обставина, що він з’єднав у собі королівську кров двох протиборчих мирів, сильно ускладнює йому життя й ставить перед вибором: кому служити? З’ясовується, що й Лабіринт, і Логрус мають розум. І Ам-Бер, і Двір Хаосу, також всі члени королівських сімей, не говорячи вже про жителів відбиттів — просто пішака в нескінченній, що не припиняється війні Порядку й Хаосу. Але створення нового Лабіринту настільки заплутало ситуацію, що старий Лабіринт і Логрус почали відкрито намагатися маніпулювати людьми Однак Мерлин не бажає бути пішаком у грі й встає на сторону нового Лабіринту.
І такий вибір робить не тільки Мерлин. Тоді Лабіринт і Логрус підсилюють свій тиск на Мерлина, його друзів і інших персонажів Знак Порядку у своєму останнім звертанні до Мерлину «розкриває всі карти» у надії на розумне рішення молодого принца: «Вибір між мною й Логрусом — не просто питання політики: кому дістанеться ця особа або як виконати окрему роботу. Я й мій супротивник представляємо два фундаментальних принципи, за допомогою яких існує Всесвіт. Ти можеш ліпити на нас ярлики іменників і прикметників більшості мов і дюжин наук, але по суті ми представляємо Порядок і Хаос… або розум і почуття, якщо більше подобається так; божевілля й розум; світло й тьму; сигнал і шум.» Мерлин прислухається до цих слів. Він розуміє, що від нього, дійсно, залежить доля миру. Та й кожний на його місці задумався б ґрунтовно, почувши наступні слова представника Порядку: «Зараз я домігся істотної переваги над моїм споконвічним супротивником — уперше за століття.
У нинішнім положенні я можу втілити в життя мрію істориків всіх Тіней — епоху високої цивілізації й культури, що ніколи не буде забута. Схилися чаша ваг в іншу сторону, нас очікував би поворот до часів, подібним, як мінімум льодовиковим… залишися із мною, і я обіцяю Золоте століття, про яке говорив, і твою видну в ньому роль… Підеш, і тобою заволодіє інша сторона. Наступлять Тьма й Хаос. Що волієте?..» Мерлин погоджується стати королем Хаосу, щоб уникнути великих нещасть і спробувати відновити рівновага Коли читаєш «Хроніки Амбера», поневоле починаєш замислюватися: «А чи не так все відбувається насправді?
І чи не живемо ми на одному з відбиттів, і чи не є пішаками у великій Всесвітній грі?» Роджер Желязни у своїй книзі дав чудову ідею протистояння Порядку й Хаосу, за допомогою якої можна пояснити всі процеси, що відбуваються у світі. Ясним стає, що кожній людині має бути зробити свій вибір, зваживши все за й проти. А для цього сучасній людині необхідно мати більший обсяг інформації про происходящем з нами й навколо нас.