Моральні проблеми в оповіданнях В. Шукшина
Оповідання Василя Шукшина розкривають всі сторони повсякденного життя простої людини. Пі сатель як би «малює» картини життя окремих людей, їхні відносини, характери, прихильності, прагнення й багато чого іншого, що тільки може відбуватися в житті будь-якої людини. Всі оповідання написані простим «народним» мовою, можливо, тому вони так легко читаються. За читанням часом не зауважуєш, як перевтілюєшся в образа героїв оповідань Шукшина й стаєш частиною невеликого епізоду з життя якого-небудь старого, студента Юрія, Кольки, Клавдії, Сереги. Незважаючи на простоту, стислість і навіть якусь невибагливість у викладі Шукшин зачіпає у своїх оповіданнях проблеми суспільної моралі, а також моральні проблеми у звертанні кожної людини. Оповідання Василя Шукшина глибоко психологічні. Його хвилюють і чисті, відкриті відносини між людьми, і проблема хамства, почуття ненависті й злості. Письменник висміює боягузтво, заздрість, обмеженість розуму деяких людей, і в той же час із трепетом і ніжністю розповідає про материнську любов, про батьківські сльози, підкреслює щораз духовне багатство й мудрість простої сільської людини. Хіба можна залишитися байдужим до почуттів бедного Кольки, інваліда з дитинства, що через любов до дівчини намагається щосили «здолати» протез, але розпач опановує им… Або, як просто, по-своєму, сільський хлопчик Сергій хоче порадувати радістьхоч раз у житті» коханій людині, дружині. Він купує їй дорогі чобітки, нічого, що розмір не підійшов. Ласкаве слово в потрібну мінуту завжди все виправить
Герої оповідань Шукшина всі різні: за віком, по характері, по утворенню, по соціальному стані, але в кожному з них видна цікава особистість
Шукшину, як нікому іншому, удалося глибоко показати не тільки спосіб життя різних людей, але з дивною проникливістю розкрити моральний вид як негідника, так і чесної людини. Дійсно, проза Василя Шукшина може служити своєрідним навчальним посібником, що вчить уникати або не повторювати багатьох помилок