Eвгений Ханкин Женева, Швейцарія
- Наплювацьке відношення змушує задуматися про напрямок вітру… Прописні Істини й пишуться заголовними буквами. Істина, породжена в суперечці, — досить спірна. Почерпнута їжа для міркування розтеклася думкою по древу. Навіть сама дрібна розмінна монета обов’язково з достоїнством. У заповіднику хижаків не живуть по заповідях. Прохлаждался, тому й пійманий на гарячому. Oбоснoванная проповідь — щира сила переконання. Все проходить, а каяття совісті залишаються. У всіх замилени ока, коли рука руку миє. Кожне слово на вагу золота, тому й говорить виважено. Однозначно гарний афоризм завжди двозначний. По сьогоднішніми мірках не живуть, а відміряють. Виковуючи думку, чеканять кожне слово. Узи необхідності зв’язують мою волю, але звільняють від каяття совісті. Чинені нами дурості ми безпідставно називаємо долею. Бійся, коли дарунок мовлення в бездари. Навіть якщо в стін вуха, однаково розмова, як зі стінкою. Стовпу суспільства потрібна юрба, здатна до стовпотворіння. Я хочу любити свою Батьківщину завдяки, а не всупереч. Душу в душу, а ваги на душі менше. Привчені страждати, ми й повноту щастя приемлeм тільки вистраждану. У тебе всі спереду, якщо ти вибираєш, а не розшукуєш. Витік мозків можна зупинити, якщо мозками розкинути, а не розкидатися. Коштуючи на колінах залишаєшся в близьких стосунках із владою. Лакей скоріше зволіє лизть руку, чим зализувати рани. Хробак сумніву множить улов недовіри. Після дружніх рукостискань відносини тільки в близьких стосунках. Лихо, коли ряд обов’язків не входить у коло повноважень. Потім на сьомому небі, якщо спочатку до сьомого поту. Oслепленние статком закривають ока на недоліки