Народне господарство СРСР у роки ВОВ
1. МОБІЛІЗАЦІЯ СИЛ
Раптове вторгнення Німеччини на територію СРСР зажадало від Радянського уряду швидких і точних дій. У першу чергу потрібно було забезпечити мобілізацію сил на відсіч ворогові. У день нападу фашистів Президія Верховної Ради СРСР видав указ про мобілізацію військовозобов’язаних 1905-1918 гг. народження. За лічений годинник сформировивались загони й підрозділи. Незабаром ЦК ВКП(б) і Рада Народних Комісарів СРСР прийняв постанову про твердження мобілізаційного народо-господарського плану на четвертий квартал 1941 р. виробництва військової техніки, що передбачав збільшення, і створення великих підприємств танкобудівної промисловості в Поволжя й на Уралі. Обставини змусили Центральний Комітет Комуністичної партії на початку війни розробити розгорнуту програму перебудови діяльності й життя Радянської країни на військовий лад, що була викладена в директиві Раднаркому Сполучника РСР і ЦК ВКП(б) від 29 червня 1941 року партійним, радянським організаціям прифронтових областей. Гасло << Усе для фронту, усе для перемоги! >> став девізом життя радянських людей
Радянський уряд і Центральний Комітет партії призивав народ отрешиться від свого настрою й особистих бажань, перейти на священну й нещадну боротьбу з ворогом, боротися до останньої краплі крові, перебудовувати на військовий лад народне господарство, збільшувати випуск військової продукції. << У зайнятих ворогом районах-, вказувалося в директиві, — створювати партизанські загони й диверсійні групи для боротьби із частинами ворожої армії, для розпалення партизанської війни всюди й скрізь, для вибуху мостів доріг, псування телефон ний і телеграфного зв’язку, підпалу складів і т.д. У захоплених районах створювати нестерпні умови для ворога й всіх його пособників, переслідувати й знищувати їх на кожному кроці, зривати всього їхнього заходу>>. Крім усього іншого на місцях проводилися бесіди з населенням. Роз’яснялися характер і політичні цілі Вітчизняної війни, що почалася. Основне положення директиви від 29 червня виклав у виступі по радіо 3 липня 1941 року И. В. Сталін. Звертаючись до народу він пояснив сформовану ситуацію на фронті, розкрив програму захисту вже, що домоглися мет, виразив непохитну віру в перемогу радянського народу проти німецьких окупантів. <<Наші сили не исчислими, — підкреслювалося в його мовленні. — Зарозумілий ворог повинен незабаром переконатися в цьому. Разом із Червоною Армією піднімаються багато тисяч робітників, колгоспників, інтелігенції на війну з ворогом, що напав. Піднімуться мільйонні маси нашого народу>>.
23 червня 1941 року була сформована Ставка Головного Командування Збройних Сил РСР для стратегічного керівництва воєнними діями. Пізніше вона була перейменована в Ставку Верховного Головнокомандування (ВГК) на чолі з Генеральним секретарем ЦК ВКП(б) , Головою раднаркому И. В. Сталіним, що був призначений також народним комісаром оборони, а потім і Верховним Головнокомандуючим Збройними Силами СРСР. У руках Сталіна була зосереджена повна влада й це було як не можна до статі. У ВГК також входили: А. И. Антипов, С. М. Бубенний, М. А. Булганин, А. М. Василевський, К. Е. Воруши лов, Г. К. Жуків і др.
2. ЕВАКУАЦІЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ РАЙОНІВ
У зв’язку зі швидким просуванням германських військ на схід з’явилася гостра необхідність в евакуації населення, фабрик і заводів, цінностей з територій, які піддавалися небезпеки й чи міг перейти в руки кврагу.
Це завдання було жахливо важкою. 24 червня 1941 року була створена рада по евакуації, на який покладало керівництво переміщенням на схід із прифронтових районів населення, установ, військових вантажів, устаткування підприємств і інших цінностей. На чолі його стояв Л. Каганович, а потім Н. Шверник.
Евакуація здійснювалася у два етапи: літо-осінь 1941 і літо-осінь 1942 г. Особливо важким був перший етап, тому що в керівництва не було досвіду в подібних справах. Крім тої обставини могли повернути всі плани назад через воєнні дії, які, на жаль, не контролювала Червона Армія. Найчастіше при евакуації особливо важливих об’єктів супротивник «наступав на п’яти». люди забували про утому й сон. Робота з порятунку від ворога промисловості й цінностей стала змістом їхнього життя в ті дні. Далеко не все проходило гладко й успішно. Через повну окупацію Білорусії евакуація потенціалу цієї республіки була зупинена вже в серпні 1941 р. У Ленінградській області евакуація була почата в липні, а через блокаду Ленінграда перервалася у вересні того ж року
Але все-таки радянський народ зробив великий подвиг. Під час евакуації було евакуйовано 7 млн. чоловік в 1941 році й 4 млн.
людина в 1942 р. Були перевезені такі заводи як: «Запорожсталь» із Дніпропетровська в Магнітогорськ (треба було 8 тис. вагонів) ;Ленінградський завод ім. Кірова й Челябінський тракторний завод (про цих заводу були з літи в єдиний для випуску танків) .
Перебазування продуктивних сил на схід-одна з ярчайших сторінок історії Великої Вітчизняної війни. Героїчними зусиллями радянських робітників, інженерів, командирів виробництва, залізничників була забезпечена евакуація на схід багатьох сотень великих підприємств і більш ніж 11 млн. чоловік. По суті справи ціла індустріальна країна була переміщена на тисячі кілометрів. Там, на необжитих місцях, часто під відкритим небом машини й верстати буквально із залізничної платформи пускали вдело.
3. ПЕРЕБУДОВА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА В ПЕРШИЙ РІК ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ
Перші роки війни були найважчими. Доводилося перебудовувати економіку, ставити її на військові рейки. Наукові сили країни були притягнуті до рішення великих науково технічних проблем. У серпні-вересні 1941 г. Академія наук СРСР визначила головні напрямки наукової праці в умовах воєнного часу. В основу їх були покладені: удосконалювання військової техніки й створення нових засобів боротьби з ворогом, наукова допомога промисловості в організації й розширенні військового виробництва, вишукування й використання нових трудових ресурсів країни, заміна дефіцитних матеріалів місцевою сировиною, скорочення виробничих циклів у металургії, хімічної промисловості
Безліч сложнейших проблем доводилося вирішувати радянському народному господарству в ті дні, і одним із самих насущних було питання робочої сили, оскільки величезну масу людей довелося мобилизировать в армію. До того ж країна через окупацію частини її території тимчасово втратилася значних людських контингентів. Щоб забезпечити кадрами воєнну промисловість і пов’язані з нею галузі не обходжено було раціонально розподілити трудові резерви, що залишилися, утягнути нові верстви населення у виробництво. Величезне значення в рішенні цієї проблеми мав прихід до виробництва жінок, учнів старших класів, студентів, кадрових робітників-пенсіонерів, які ставали до верстатів, щоб перемінити на цьому пості своїх чоловіків, батьків, синів, братів, що пішли на фронт. Більшу роль у поповненні вирішальних галузей військової економіки кваліфікованими кадрами зіграла створена перед війною система державних трудових резервів. Сотні тисяч молодих людей уливалися в ряди трудівників тилу
Головною ланкою в перекладі на військові рейки всієї економіки була перебудова промисловості, насамперед важкої індустрії, на заводах якої з перших же днів війни налагоджувався випуск танків, мінометів, снарядів, хв, авіабомб і інших видів військової продукції. Перетворення східних районів у провідну промислову базу країни, що зросли потужності воєнної промисловості вимагали розвитку там основних галузей важкої індустрії-металургії, вугільної й нафтової промисловості, електроенергетики
Важлива роль у забезпеченні військової індустрії металом належала Магнітогорському комбінату-гігантові, створеному в роки передвоєнних п’ятирічок. Магнитогорци одними з перших узялися за поставу броньової сталі у звичайних більших мартенівських печах, пристосованих для варіння «мирного» металу. Не маючи спеціальних прокатних верстатів магнитогорци одночасно налагодили виробництво броньового аркуша на блюмінгу. Ця зухвала ідея, казавшаяся спочатку фантастичної, належала заступникові головного механіка комбінату Н. А. Риженко. За десять днів була проведена необхідна підготовка й 23 липня був виданий перший броньовий аркуш
Трудівникам радянського села також довелося вирішувати більші економічні завдання у винятково складних, несприятливих умовах. Війна відірвала від мирної творчої роботи найбільш працездатну й кваліфіковану частину сільського населення. Через заклик в армію, мобілізації на спорудження оборонних споруд, у промисловість і на транспорт, а також через тимчасову окупацію частини районів країни число працездатних у сільському господарстві різко скоротилося. Фронту була передана велика кількість тракторів, автомашин і коней, що, природно, значно послабило матеріально-технічну базу сільського господарства. різко впало й постачання пальним, запасними частинами, мастильними матеріалами, мінеральними добривами
Перше військове літо було дуже важким. Треба було при звістці в дію всі резерви села, щоб у максимально стислий термін забрати врожай і провести державні заготівлі й закупівлі зерна. На поля країни вийшло поголовно все сільське населення-від підлітків до старих. Жінки завжди відігравали важливу роль у колгоспах і радгоспах, тепер же турботи, що покладали в мирний час на чоловіків, майже цілком лягли на їхні плечі. Сотні тисяч жінок освоїли трактори й комбайни
Трудовий героїзм став повсякденним явищем на колгоспних і радгоспних полях. У західних районах європейської частини країни колгоспники, працівники радгоспів і МТС забирали хліб нерідко під ворожим обстрілом
У плині останніх чотирьох місяців 1941 року в Поволжя й на Уралі на базі переміщених і деяких знову створених підприємств минулого розгорнуті 8 танкових, 6 корпусних(робили корпуса для танків) 3 дизельних заводи. На базі Челябінського тракторного заводу виріс потужний танкобудівний завод, що заслужено одержав у народі назва <<ТАНКОГРАД>>. Уральський завод важкого машинобудування ім. Орджонікідзе у Свердловську став будувати корпуси й вежі для важких танків КВ. Група заводів, серед яких провідне місце займав Сталінградський тракторний, стала важливою комплексною базою танкобудування Вповолжье.
Крім танків фронту були потрібні й бойові літаки. Тому приймалися термінові міри для прискореного розвитку авіаційної промисловості. Уже в першому військовому півріччі, хоча з перебоями, уда лось налагодити масове виробництво літаків-винищувачів Як-1 і Як7б пікіруючих бомбардувальників Пе-2, штурмовиків Мул-2. Нові літаки не тільки не уступали аналогам супротивника, але й перевершували їх по багатьом характеристикам
Також налагоджувалося виробництва зброї. 12 липня 1941 року ГКО прийняв спеціальну постанову про виробництво протитанкових і танкових гармат 45-і й 76-і мм. калібру. Розширювалося виробництво й мінометне озброєння. У перший рік війни в основному випускали 82 і 120-мм. міномети. Велика увага приділялася виробництву реактивних мінометів(<< КАТЮШ >>) які вже на початку війни своїми нищівними залпами наганяли жах на ворога
У другій половині 1941 року радянська промисловість зробила 4.8 тис. танків, 8.2 тис. бойових літаків, 9.9 тис. знарядь калібру 76 мм. і понад. C жовтня почалося масове виробництво протитанкових знарядь, яких у четвертому кварталі було випущено 17.7тис.
4. РАДЯНСЬКИЙ ТИЛ В 1942 РОЦІ
Завдяки зусиллям радянського народу до середини 1942 року була завершена перебудова економіки на військовий лад. До лету на сході країни діяло вже 1200 великих евакуйованих підприємств. Крім того було уведено в експлуатацію 850 нових заводів, шахт, електростанцій, доменних і мартенівських печей, прокатних станів і інших важливих об’єктів
Улітку й восени виникли нові труднощі, зв’язані насамперед з тимчасовою втратою південних районів країни й з необхідністю проведення евакуації з угрожаемой зони. Складне становище збільшувалося тим, що створені резерви в мирний час вичерпані. Щоб перебороти диспропорцію було потрібно максимально й раціонально використовувати внутрішні ресурси, нарощування потужності важкої індустрії, посилення темпів промислового будівництва
На сході країни розширювалося будівництва доменних печей, металургійних заводів, заводів якісної сталі, трубопрокатних, алюмінієвих і інших підприємств, електростанцій, залізниць, вугільних шахт
Над найбільш важливими будівництвами ефектно шефствував Всесоюзний Ленінський Комуністичний Сполучник Молоді. При активній допомозі комсомольців швидкісними темпами здійснювалося, наприклад, розширення Челябінської й Краснодарської ТеЦ, Среднеуральской ГРеС будівництво Фархадской ГЕС Вузбекистане.
У результаті вмілого використання економічної системи радянський народ у короткий строк різко підвищив виробництво військової техніки. У другій половині 1942 року в порівнянні з першої радянська промисловість зробила військових літаків більш, ніж в 1.6 рази, ружий — в 1.1, мінометів від 82 мм. і вище — в 1.3 рази, снарядів і хв — майже в 2 рази. Зростав і випуск танків, особливо Т-34. Танкові заводи країни в третьому кварталі випустили 3946 танків Т-34, а в четвертому кварталі-4325, що дозволило не тільки заповнити втрати, але й створити деякий резерв танків. Розгорну лось виробництво самохідних артилерійських установок САУ-76 і САУ-122.
Незважаючи на успіхи промисловості, 1942 рік був особливо важким для сільського господарства країни. Через окупацію супротивником важливих продовольчих районів СРСР істотно скоротилися посівні площі й валовий збір зернових. Втрати, понесені сільським господарством, були значні, різко погіршилося його матеріально-технічне постачання, гостро відчувався брак робочої сили. Під кінець року число працездатних колгоспників у порівнянні з довоєнним часом скоротилося вдвічі, зменшився машинний парк МТС і радгоспів, не вистачало пального, скоротилося виробництво мінеральних добрив. Все це позначалося на виробництві сільськогосподарської продукції. Перед трудівниками села було поставлене завдання освоїти нові землі на сході. За короткий час були збільшені посівні площі на 2.8 млн. гектарів
5. РІСТ ВІЙСЬКОВОЇ МОЦІ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
На початку 1943 року Червона Армія провела ряд ударів по Гер манії що визначило остаточно поворот подій на користь СРСР. У наказі Верховного Головнокомандуючого від 23 лютого 1943 року говорилася: <<Німецько-фашистська армія переживає кризу у виді отриманих від Червоної Армії ударів, але це ще не виходить, що вона не може оправитися. Боротьба з німецькими загарбниками ще не кінчена, вона тільки розгортається й розпалюється… Ця боротьба зажадає часу, жертв, напруги наших сил і мобілізації всіх наших можливостей>>.
У прийнятому в липні 1943 року постанові про організацію політичних доповідей партійних і радянських працівників для сільського населення ЦК запропонував місцевим партійним органам проводити в кожному колгоспі не рідше одного разу в один-півтора місяців зборів з доповіддю про поточні військові й політичні події. Із цією метою в сільські місцевості в плині року після постанови виїжджало 60 тис. керівників, було організовано близько 1млн. доповідей і бесід
Успішне перетворення намічених планів дозволило перебороти більші труднощі в розвитку промисловості, значно зміцнити важку індустрію країни, домогтися прискорених темпів розширення виробництва ведучих її галузей. Вироблення електроенергії в порівнянні з 1942 роком виросла на 11 відсотків, видобуток вугілля більш ніж на 23, виплавка чавуну більш ніж на 17, виплавка стали — приблизно на 5 відсотків. Загальний обсяг промислового виробництва Радянського Союзу збільшився за рік на 17 відсотків
У бронетанкові й механізовані війська надходили вдосконалені танки Т-34, самохідно-артилерійські установки СУ-122 і СУ-152. Новий радянський винищувач Ла-5ФН по бойових якостях був краще німецьких винищувачів. Удосконалювався прославлений штурмовик Мул-2. Поліпшувалися тактико-технічні дані пікіруючого бомбардувальника Пе-2. Все це було створено руками мільйонів радянських робітників, техніків, інженерів, які по кілька змін не виходили із цехів, їли й спали у верстатів, працювали без вихідних і відпусток
Успіхи економіки країни дозволили зміцнити й удосконалити Збройні Сили країни. Кількість автоматичної зброї в діючій армії до липня 1943 року в порівнянні із квітнем збільшилося майже в 2 троянда, протитанкової артилерії — в 1.5 рази, зеніт ний в 1.2 рази, танків в 2 рази, літаків в 1.7 рази. Діюча армія й флот нараховували до цього часу 6612 чоловік, мали на озброєнні 105 тис. знарядь і мінометів, більше 10 тис. танків, понад 10 тис. бойові літаки, більше 120 бойових кораблів основних класів
більші зусилля потрібні були від радянського народу для подолання труднощів у сільському господарстві, валова продукція якого знизилася з ряду причин. Колгоспники, робочі радгоспів і МТС прагнули максимально використовувати всі резерви сільськогосподарського виробництва. З величезною напругою була проведена сівба на розореній землі, звільненої від ворога. Колгоспне селянство робило, здавалося, неможливе для забезпечення фронту й тилу продовольством. На допомогу селу приходили городяни: улітку 1943 року на полях трудилися 2.7 млн. жителів міст. Сільське господарство забезпечувало Радянську Армію й населення продовольством, а промисловість сирь їм практично без серйозних перебоїв
6. ЖИТТЯ СРСР В 1944 РОЦІ
Перемоги, здобуті Радянською Армією в 1944 році, стали можливими завдяки новим досягненням трудівників тилу. Збільшення раз маху наступальних операцій Збройних Сил, завершення звільнення радянської території, здійснення визвольної місії стало можливо завдяки зімкненню зусиль воїнів і трудівників тилу, мобілізації всіх резервів і можливостей країни
В 1944 році виникали нові проблеми. Потрібно було відновлювати звільнені від ворога території. Це вимагало колосальних зусиль від людей і більших витрат. Самовіддано трудилися працівники транспорту, забезпечуючи безперебійний зв’язок фронту й тилу, виконуючи зрослі завдання по перевезенню військових і народохозяйственних вантажів. Вантажообіг всіх видів транспорту зріс на 15.3 відсотка й в основному задовольняв потреби країни. У Державному плані відновлення й розвитку нерідного господарства на 1944 рік і в спеціальних рішеннях по галузях народного господарства, економічним районам, республікам, галузям, краям і містам були визначені основні об’єкти відновлення, черговість відбудовних робіт. Особливу турботу люди проявляли про відродження промисловості Ленінграда, вугільних шахт Донбасу, металургійних і машинобудівних заводів Півдня
Промисловість і народне господарство країни набирало звороти. В 1944 році був вироблено 39.2 млн. тон вугілля, 18.3 млн. тон нафти, зроблений 7.3 млн. тон прокату й т. д.
У війська надійшов 160-і мм. міномет, що не мав собі рівних за рубежем. Танкові заводи стали випускати більше нових машин ИС-1, ИС-2. Війська одержали модернізовані танки Т- 34-85, що володіють великою швидкістю, міцною бронею й могутнішою гарматою
Героїчно трудилися для фронту колгоспники, працівники радгоспів і МТС. Війна важко позначилася на розвитку сільського господарства країни. Загальна чисельність працездатного населення в 1944 році зменшилася в порівнянні з 1940 роком на 18 відсотків. У неймовірно важких умовах ішла боротьба за хліб. Нелегка селянська праця виконували жінки, підлітки й літні люди
1944 рік став переломним у розвитку сільського господарства у військовий період: був значно перевищений рівень 1943 року. Країна одержала 49.1 млн. тон зерна, 1.1 млн. тон бавовни-сирцю, 54.9 млн. тон картоплі
7. РАДЯНСЬКИЙ ТИЛ НА ЗАВЕРШАЛЬНОМУ ЕТАПІ ВІЙНИ
Основою перемог Радянських Збройних сил були: ріст військово-економічної моці Радянського Союзу, цілеспрямована робота комуністичної партії. 25 березня 1945 року ЦК ВКП(б) і СНК СРСР затвердили Державний план відновлення й розвитку народного господарства на 1945 рік. Він передбачав повне забезпечення потреб Червоної Армії, хоча в цілому питома вага виробництва воєнної промисловості скоротився. Військові витрати продовжували займати значне місце, однак у порівнянні з попереднім роком вони скоротилися з 52.2 до 42.9 відсотків всіх витрат держави
З початку 1945 року ще ширше розгорнулося Всесоюзне соціалістичне змагання, що стимулював розвиток технічного прогресу й підвищення продуктивності праці. Винятково велике значення мало впровадження досвіду новаторів. Тільки в танковій промисловості широке застосування передового досвіду фронтовий бри гади Е. П. Агаркова дозволило за чотири з половиною місяця визволити 6087 чоловік, а по 23 областям близько 19 тис. кваліфікованих робітників. Велике поширення одержало змагання серед колгоспників, працівників радгоспів і МТС. Навесні в нього ввімкнулося 22450 тракторних бригад
У першому півріччі значні результати були досягнуті в промисловості. Прискореними темпами продовжувала розвиватися енергетика. Успіхи в області будівництва й відновленні енергетичної промисловості СРСР дозволили збільшити вироблення електроенергії. У порівнянні із другим півріччям 1944 року виробництво в країні основних видів промислової продукції значно ви росло. Так, було добуто вугілля більше на 8.6, залізної руди — на 15.4, випуск чавуну — на 5, стали — на 1.7, прокату — на 5.1процентов.
На розвиток сільського господарства, як і на інші галузі, позначилися важкі наслідки ворожої навали, і насамперед важка втрата, нанесена гітлерівцями сільськогосподарським районам європейської частини країни. У розорених, спалених, розграбованих селах повсюдно не вистачало робочих рук, особливо механізаторів, а також машин, техніки, худоби, насінь, добрив. Відновлення сільського господарства на звільненій від ворога території проходило з величезними труднощами. Однак завдяки керівництву партії, праці в основному жінок, старих і підлітків, активної допомоги робітників сільське господарство поступово набирало силу. Успіхи у відбудові народного господарства країни дозволили Радянській державі вже в 1945 році збільшити виробництво машин, пального й мінеральних добрив для сільського господарства. Трудівники села незважаючи на пізню весну організовано провели посівну компанію. При цьому вперше за роки війни колгоспники зуміли виконати державний план сівби ярових, а працівники радгоспів навіть перевиконати його. Саме знедолена праця радянського селянства, зусилля механізації в сільському господарстві дозволили довести посівні площі в останній військовий рік до 113.8 млн. га, що склало 75 відсотків посівних площ 1940 року
Вікна пвх кбе з якісною установкою.