Твір по літературі: Народності й гражданственность лірики Н. А. Некрасова Н. А. Некрасов належить до числа тих поетів, у творчості яких народна тема є основною й у чиїх добутках чітко сформульована цивільна позиція. «Я ліру присвятив народу своєму», — писав Некрасов, Він був не єдиним, хто так надійшов. Наприклад, Тарас Шевченко, що вийшов із кріпосного середовища, також був народним письменником, але Некрасову стати їм було набагато складніше: він походив із дворянського роду, він повинен був завзято трудитися, щоб зрозуміти селянина, просочити себе народним духом. У цьому величезна заслуга поета, що він навчився дивитися на мир очами простого трудівника Але Некрасов не відрікся від того гарного, що дало йому дворянське звання. Він освічена людина, вона почуває в собі великий талант і вважає своїм цивільним обов’язком прикласти всі свої сили до справи служіння народу.
Таким чином, у Некрасові зібрані кращі риси як народу, так і дворянства. Від селянина він взяв здатність бачити речі такими, як вони є, від вищих шарів суспільства — утворення, культуру Микола Олексійович став народним поетом не раптом. Його життя визначило головний напрямок у творчості поета. Хлопчиком він грав із селянськими дітьми, будучи юнаків, він ділив тяготи свого тяжкого матеріального становища із простим народом. У цей час він познайомився з російською душею, побачив її цілісність, органічність, перейнявся повагою й подякою до трудівника, полюбив народ. Але в той же час він побачив затурканість селянина, його неграмотність, приниженість, усвідомив всю вагу рабського, кріпака праці. Служити народу, у якому зосереджена вся сила Росії, її духовне багатство — таку долю обрав собі Некрасов. У цьому нього цивільна позиція На відміну від авторів, що оплакували частку російського народу, тільки Некрасов у своїх віршах і поемах прагнув розбудити його, підняти на боротьбу із гнобителями. Він вірив у силу народу й був упевнений у його перемозі: Рать піднімається — Незлічима, Сила в ній позначиться Незламна!
Кращим свідченням визнання народом творчості Некрасова є те, що некоторие його добутки вважаються народними, наприклад, «Трійка», пісня з «Коробейників» «Ой повна, повна коробушка…» В особі Некрасова ми бачимо найбільшого поета на Русі й чесного, принципового громадянина. Дворянин, він зумів устати на сторону народу й застосувати свій талант і енергію до справи його звільнення. Як громадянин він завжди зберігав вірність своїм ідеям, жодного разу не відрікся від свого ідеалу, писав вірші й видавав «Сучасник», незважаючи на гніт царської цензури й переслідування. Некрасов був одним із кращих представників народного російського дворянства Н. А. Некрасов належить до числа тих поетів, у творчості яких народна тема є основною й у чиїх добутках чітко сформульована цивільна позиція «Я ліру присвятив народу своєму», — писав Некрасов, Він був не єдиним, хто так надійшов.
Наприклад, Тарас Шевченко, що вийшов із кріпосного середовища, також був народним письменником, але Некрасову стати їм було набагато складніше: він походив із дворянського роду, він повинен був завзято трудитися, щоб зрозуміти селянина, просочитися народним духом. У цьому величезна заслуга поета, що він навчився дивитися на мир очами простого трудівника. Але Некрасов не відрікся від того гарного, що дало йому дворянське звання. Він освічена людина, вона почуває в собі великий талант і вважає своїм цивільним обов’язком прикласти всі свої сили до справи служіння народу Таким чином, у Некрасові зібрані кращі риси як народу, так і дворянства. Від селянина він взяв здатність бачити речі такими, як вони є, від вищих шарів суспільства — утворення, культуру. Микола Олексійович став народним поетом не раптом. Його життя визначило головний напрямок у творчості поета. Хлопчиком він грав із селянськими дітьми, будучи юнаків, він ділив тяготи свого тяжкого матеріального становища із простим народом.
У цей час він познайомився з російською душею, побачив її цілісність, органічність, перейнявся повагою й подякою до трудівника, полюбив народ. Але в той же час він побачив затурканість селянина, його неграмотність, приниженість, усвідомив всю вагу рабського, кріпака праці Служити народу, у якому зосереджена вся сила Росії, її духовне багатство — таку долю обрав собі Некрасов. У цьому нього цивільна позиція На відміну від авторів, що оплакували частку російського народу, тільки Некрасов у своїх віршах і поемах прагнув розбудити його, підняти на боротьбу із гнобителями. Він вірив у силу народу й був упевнений у його перемозі: Рать піднімається — Незлічима, Сила в пий позначиться Незламна! Кращим свідченням визнання народом творчості Некрасова є те, що некоторие його добутки вважаються народними, наприклад, «Трійка», пісня з «Коробейників» «Ой повна, повна коробушка…» В особі Некрасова ми бачимо найбільшого поета на Русі й чесного, принципового громадянина. Дворянин, він зумів устати на сторону народу й застосувати свій талант і енергію до справи його звільнення Як громадянин він завжди зберігав вірність своїм ідеям, жодного разу не відрікся від свого ідеалу, писав вірші й видавав «Сучасник», незважаючи на гніт царської цензури й переслідування. Некрасов був одним із кращих представників дворянства, своєю працею приближавший революцію, що здійснила його мрії