Обломів — типовий представник помісного дворянства в дореформеній росії

Обломів - типовий представник помісного дворянства в дореформеній росії

Призначені нам благі пориви,

Але здійснити нічого не дано

Н. А.Некрасов

Роман "Обломів" Гончарів почав писати в 1846 році. У цей час Росія була феодально-кріпосницькою країною. Гноблення кріпаків досягло своїх границь. Економічний і політичний прогрес развивающихся капіталістичних Англії й Франції змушував Росію міняти свій порядок. Прогресивні люди Росії прагнули до змін, але багато хто боялися, що технічний прогрес змінить моральні принципи, знищить духовність людини

Кожна епоха народжує свій тип людей. Обломів і навколишніх його людей - герої початку й середини XIX сторіччя. Гончарів, зображуючи в романі життя, взаємини, думки й почуття Обломова й Гафії, Штольца й Ольги, показує нам минуле, сьогодення й майбутнє Росии.

Доля Обломова - це доля багатьох дворян середини XIX сторіччя. Ілля Ілліч Обломів походить із багатого дворянського роду. Ростили його в томлінні й турботі. У сім'ї був культ їжі й нічого неделанья. Вони, як і всі поміщики, жили за рахунок роботи своїх кріпаків, тобто минулого утриманцями. Хто ж міг виростити в таких умовах? Ледачий, самовдоволений самодур. Але Обломів не такий. Він виріс чесним, розумним, добрим. Одержав гарне утворення. На початку служби він повний прогресивних ідей і мріянь. Але в силу м'якості й лагідності характеру далі мріянь у нього справа не йде. А получше довідавшись петербурзьких приятелів - Волкова, Пенкина й Судьбинского, у яких духовні цінності заміняють кар'єра, світська суєта, Обломів, у характері якого є безвільність і лин, і зовсім вирішує кинути петербурзьке життя. Краще лежати на дивані, нічого не робити, але не жити на шкоду своєму моральному достоїнству. Звичайно, можна домогтися чинів і залишатися моральною людиною, але це вимагає боротьби із самим собою й навколишніми. А Обломів цінує спокій і не може боротися. Лежить на дивані, їсть, спить, поринає в апатію. Слуга Обломова Захар, росший у тім же середовищу, що й Обломів, також пасивний і ледачий. Життя Обломова й Захара - це кріпосницьке життя Росії, що повинна відійти впрошлое.

Інший герой роману - друг дитинства Обломова Андрій Штольц. Штольц із дитинства звик трудитися, він енергійний, заповзятливий і діяльний, але боляче вуж розважливий. Навіть почуття, настрій і любов дружини розкладає по поличках. Як протилежність Обломову, Штольц повинен бути прототипом майбутньої людини Росії. Але він мало симпатичний

Штольц намагається розбудити Обломова, повернути до життя через любов до Ольги Іллінською. Обломів полюбив Ольгу з "голубиною ніжністю". Ольга, як і Штольц, енергійна, діяльна. Вона намагається переробити Обломова, змушує його їздити у світло, у наказ. Але не такаючи потрібна любов Обломову, холодна й обтяжна. Інша справа - Гафія Матвіївна Пшеницина. Добра, серцева, м'яка жінка, що любить Обломова таким, який він є. Тепла любов Гафії, спокій і затишок засмоктують Обломова, як болото. Він стає жертвою тихого міщанського буття й поступово вгасає. Обломів усвідомить це, але не знає, не може й не хоче змінитися

Образ Обломова викликає суперечливі почуття не тільки в читачів, але й критики висловлюють протилежні думки. Н. А.Добролюбов писав: "позначилося нове слово нашого суспільного розвитку...Слово це - "обломовщина"; воно служить ключем до розгадки багатьох явищ російського життя". А. В. Дружинін писав, що обломовщина "у занадто великому розвитку, річ нестерпна, але до вільного й помірного її прояву немає за що ставитися з ворожнечею". Але вони єдині в думці, які Обломів - породження середовища й одночасно її жертва

Жити життям Обломова й Штольца в нашу епоху нудно й огидно, хоча й у наш час є й обломови, і штольци.


Загрузка...