Обмін На день рожденье тато подарував Віті чудовий ножик. Він був невеликий, саме для його руки, гострий, із блискучим лезом. Папин подарунок був призначений не для баловства, а для майстерних робіт. Один раз Вітя приніс ніж у школу, щоб показати друзям. Вони все з інтересом розглядали його. Чого тільки не пропонували хлопці в обмін на ножик! Вони давали йому скляні кульки, диски з комп’ютерними іграми.
Але Вітя й слухати не хотів. — Це подарунок мого батька, я його ні на що не проміняю — говорив він І раптом Вітя побачив таке видовище. У руках у Петьки сидів снігур, до лапки якого була прив’язана нитка. Він те відпустить снігура, то знову притягне до себе.
Птах був дуже гарна, із червоною купкою — Це снігур? — запитав Вітя — Так! — відповів Петя. — А навіщо ти до нього нитку прив’язав? Йому ж боляче! — Щоб від мене не полетів Віті раптом стало дуже шкода пташку. Він погодився на обмін — Давай я тобі ножик, а ти мені снігура!
— запитав він — А ножик новий? — Так, мені тато недавно його подарував Петя уважно розглянув ніж — Так ніж непоганий, ну давай мінятися. — сказав Петя. Вітя віддав йому ножик і обмін відбувся. Хлопчик зняв нитку з лапки птаха, вліз на підвіконня й відкрив кватирку.
Птах спурхнув і полетів. Після уроків Вітя прийшов домийся — Де твій ніж? — запитав тато — На снігура проміняв. — смутно відповідав син Хлопчик розповів батькові про жорстокість Пети. — Молодець син! Я тобою можу пишатися! — похвалив батько — а ніж ми тобі купимо новий.
Вітя зрадів і пішов учити уроки.