Образ князя мишкіна в романі Ф. М. Достоєвського «Ідіот»

Твір по літературі: Образ князя мишкіна в романі Ф. М. Достоєвського «Ідіот» В основі роману "Ідіот" лежить спроба зобразити тип людини, що достигли повної духовної й моральної гармонії. В "Ідіоті" Достоєвський спробував зібрати разом всіх представників сучасного суспільства й показати, що як би не відрізнялися їхні ідейні погляди на що відбувається, є все-таки близькі риси й у позитивних, і в негативних поривах. Вся ця спільність пов'язана із двоїстою природою людини Головний діючий персонаж добутку - князь Мишкін, що вертається після тривалого лікування за кордоном у клініці для душевнохворих. Достоєвський дуже мало оповідає нам про самого князя Мишкіні. За задумом автора, подібна "закрита" особистість тяжіє до природного початку. Чистота свідомості Мишкіна, позбавлена яких би те не було умовностей, приводить до руйнування станових перешкод. Даний тип людини був надзвичайно новий для світського суспільства, Настасья Пилипівна навіть викликує про князя: "Перший раз бачу людини".

Достоєвський задумав образ князя Мишкіна як людини, що максимально приблизились до ідеалу Христа. Письменник наважився на рішучий крок: подивитися на сучасний мир крізь призму Христової проповіді Образ Христа у творі Достоєвського не випадковий. Тут виражена думка письменника про ідеал: "Людина на землі возлюбить іншого як самого себе не може по заповіді Христової, "я" перешкоджає, закон особистості не дає. Але за законом природи людина тягнеться до цього ідеалу.

Такий ідеал можливий, але в результаті розвитку кожного особистого "я" до такого стану, коли людин не може не віддати своє "я" іншим без залишку". Тільки тоді можливе досягнення ідеалу. Але при цьому можуть змінитися інтереси й мети перебування людини на землі. Все це саме й трапиться із князем Мишкіним, що знову впали вбезумие. Існує ряд аналогій між "князем Христом" і євангельським Христом у добутку. Але князь Мишкін - не посланець Христа, його ідея - відкриття людського в самій людині. Мишкін подібний до образа Христа лише тому, що так само готово йти на будь-які жертви в ім'я ближнього. Так само, як і Христа, Мишкіна не розуміють і не приймають у суспільстві, уважаючи "не від миру цього".

Але князь Мишкін - жива людина зі своїм особливим характером Душу Мишкіна переповняє любов-жаль до людства. Вона леї проявляється й у відносинах із двома близькими його серцю жінками - їх дві, і знов-таки це не випадково. Почуття до однієї з них - Настасье Пилипівні - автор визначає як любов-жертву, "любов для неї". "Любов для себе" Мишкін знаходить у відносинах з Аглаєю Епанчиной. Це роздвоєння в любові не дає спокою Мишкіну. Він повністю вважає себе причиною всіх лих своїх улюблених.

Образ Мишкіна багато в чому нагадує образ Дон-Кихота, що зайняв гідне місце серед літературних героїв. Глибокий духовний зв'язок із традиціями свого народу зробили цих героїв актуальними й донині!


Загрузка...