Твір по літературі: Образ обломова складається як би з 2 частин Образ Обломова складається як би з 2 частин. Є Обломов «зацвілий, майже бридкий», «засалений, нескладний шматок м’яса». Є Обломов, закоханий в Ольгу, Обломов, що «глибоко зворушливий і симпатичний у своєму смутному комізмі». Між цими Обломовими пропасти й одночасно вбрана взаємодія, боротьба обломовщини з «щирим діяльним життям серця», тобто властиво з теперішньою особистістю Іллі Ілліча. Двоїстій природі образа Обломова відповідає й розпадання роману на 2 значеннєві частини, а роль сполучної ланки між ними грає «сон Обломова», якому Дружинін надає величезного значення. Віддаючись на дивані упоительной ліні, поринає в сон гончаровский герой. І він несеться в дитинство. До тих часам, коли в Обломовке, біля няньки, уперше «у вимислах носився юний розум, там, на просторі складалася поетична мрійність Обломова, що не визнає оковів прозаїчної реальності Ілля Ілліч засипає на болісної, нерозв’язному питанні: «Отчого я … такий?» Розум і логіка були неспроможні відповісти на нього, неспроможні пояснити Обломову, у чому щира природа його особистості.
У сні йому відповідають родова пам’ять і беззвітна прихильність героя до рідного будинку. Під всіма шарами Обломовского існування, у самій глибині сну й свідомості Гончаров знаходить джерело живої й теплої людяності цього мира Моральна й емоційна серцевина обломовского миру — мати Іллі Ілліча «Обломов, побачивши давно померлу матір, і в сні затріпотів від радості, від жаркої любові до неї: у нього, у сонного, повільно виплили з-під вій і стали нерухомо 2 теплі сльози» Зараз перед нами кращих, найчистіший Обломов. Таким він залишається у своїй любові до Ольги, з якої його зв’язує не пристрасть, а лагідне, ніжне почуття Оповідання про життя Обломова розгортається в 2 тимчасових вимірах: виховання Илюши — його підсумки в характері Іллі Ілліча, від дитинства простягаються прямі нитки до героя початкових глав роману Життя обломовцев правдоподібне. З її, як з навколишньої природи, вилучені сильні рухи. Сума «виховних наказів няньки» складається з нескінченних «ні» і «не», на яких тримається саме й весь опис «претісного куточка». В обломовской життя, символом якого для дитини став пообідній сон — «всепоглинаючий, нічого не сон, що робить, щира подоба смерті», От пройшов день, повний першої й головної життєвої турботи в Обломовке — турботи про їжу»; наступила ніч Єдина форма духовного життя, доступна обломовцам, причетність до миру казок, легенд, міфів. Розвиваючи мрійність, казка тільки більше прив’язала хлопчика до будинку. Адже в казках живе та ж обломовка, тільки поетично прикрашена. Нянька нашіптує йому про якусь невідому країну, де немає ні ночей, ні холоди, де відбуваються чудеса, де течуть ріки меду й молока, де ніхто нічого цілий рік не робить, а день-деньской тільки й знають, що гуляють усі добрі молодці, такі як Ілля Ілліч, так красуні, що «ні в казка сказати, ні пером описати».
На думку Гончарова, саме перші несвідомі дитячі враження формують натуру майбутньої людини. Саме для показу початку обломовщини Гончаров уводить в оповідання сон Обломова. Він найбільше повно розкриває картини патріархального життя в рідному будинку, які назавжди залишилися для Іллі Ілліча ідеалом теперішнього життя — спокійної й ситої