Образ онєгіна в романі А. С. Пушкіна Євгеній онєгін

Твір по літературі: Образ онєгіна в романі А. С. Пушкіна Євгеній онєгін Роман "Євгеній Онєгін" створювався Пушкіним протягом 8 років (з 1823 по 1831). Якщо першого розділу роману були написані молодим поетом, майже юнаків, то заключного глави писала вже людина із чималим життєвим досвідом. Це "дорослішання" поета відбито в романі. Головний герой - Євгеній Онєгін - так само як і сам поет взрослеет, розумніє, набирається життєвого досвіду, втрачає друзів, помиляється, Страждає. Як же показані етапи життя героя в добутку? Назвою роману Пушкін підкреслює центральне положення Онєгіна серед інших героїв добутку. Онєгін - світський парубок, столичний аристократ, що одержав типове для того часу виховання під керівництвом француза-гувернера в дусі літератури, відірваної від національного й народного ґрунту. Він веде Спосіб життя "золотої молоді": бали, прогулянки по Невському проспекті, відвідування театрів.

Хоча Онєгін і вчився "чому-небудь і як-небудь", він все-таки має високий рівень культури, відрізняючись щодо цього від більшості дворянських суспільств. Пушкінський герой - породження цього суспільства, але разом з тим він і далекий йому Шляхетність душі, "різкий охолоджений розум" виділяють його із середовища аристократичної молоді, поступово приводять до розчарування в житті й інтересах світського суспільства, до невдоволення політичною й соціальною обстановкою: "Ні, рано почуття в ньому охолонули. Йому знудив світла шум..." Порожнеча життя мучить Онєгіна, їм опановує нудьга, нудьга, і він залишає світське суспільство, пробуючи зайнятися суспільно-корисною діяльністю. Панське виховання, відсутність звички до праці ("праця завзятий йому був тошен") зіграли свою роль, і Онєгін не доводить до кінця жодного зі своїх починань. Він живе "без мети, Без праць". У селі Онєгін поводиться гуманно стосовно селян, але він не замислюється над їхньою долею, його більше мучать свої власні настрої, відчуття порожнечі життя Порвавши зі світським суспільством і будучи відірваний від життя народу, він втрачає зв'язок з людьми.

Він відкидає любов Тетяни Ларіній, обдарованої, морально чистої дівчини, не зумівши розгадати глибини її запитів, своєрідність натури. Онєгін убиває свого друга Ленского, піддавшись становим забобонам, злякавшись "шепоту, реготу дурнів". У подавленому стані духу Онєгін залишає село й починає мандрівки по Росії. Ці мандрівки дають йому можливість повніше глянути на життя, переоцінити своє відношення до навколишньої дійсності, зрозуміти як безплідно розтратив він своє життя. Онєгін вертається в Столицю й зустрічає ту ж картину Життя світського суспільства. У ньому спалахує любов до Тетяни - тепер уже замужній жінці.

Але Тетяна розгадала себелюбність і егоїзм, що лежать в основі почуття до неї, і відкидає любов Онєгіна. Любов'ю Онєгіна до Тетяни Пушкін підкреслює, що його герой здатний до морального відродження, що це не охололий до всього людина, У ньому ще киплять сили життя, що за задумом поета, повинне було розбудити в Онєгіні й прагнення до суспільної діяльності Образ Євгенія Онєгіна відкриває целую галерею "зайвих людей". Слідом за Онєгіним були створені образи Печорина, Обломова, Рудина, Лаевского. Всі ці образи є художнім відбиттям росіянці дійсності

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Adblock
detector