Основні теми віршів А. С. Пушкіна
Великий росіянин поет Олександр Сергійович Пушкін у своїй творчості розробив безліч тим, які стали традиційними для безлічі інших російських поетів. Основні теми віршів А. С. Пушкіна, є теми волелюбності, призначення поета й поезії, любов ж дружба, батьківщина, філософська проблематика
Вільнолюбний дух властивий многим його добуткам. Він виявляється вже в оді «Вільність» 1817 р.). Пушкіна затверджує волю й справедливість як моральні й політичні ідеали, що близько поглядам декабристів. Досягнення цих ацеалов можливо за допомогою мудрих законів, обов’язкових для царя й для народу. Пушкіна вважає, що :-существлять шляхетні цілі за допомогою насильства не можна. Але самодержавна влада в Росії не визнає справедливих законів і душить волю. Про цьому гнівно й жагуче він говорить, у вірші «ДО, Чаадаєву» (1818 р.). Пушкіна вірить, що майбутнє за тими, хто «свободою горить» і в кого «серця для честі живі». Саме їхні імена напишуть на «уламках саме-:.-астья», що неминуче звалиться. У вірші «Село» (1819 р.) об’єктом критики є кріпосне право. Вірш можна розділити на дві частини. У першій частині поет захоплюється красами російської природи. У другій частині говорить про сваволю російських поміщиків, що привласнили собі «і праця, і власність, і час хлібороба». Селянські дочки цвітуть «для примхи байдужої, лиходія». Пушкіна вважає, що необхідно скасувати кріпосне право. Це повинне відбутися «по манію пануючи».
Після придушення повстання декабристів вільнолюбні вірші поєднує теми вірності поета його ідеалам. Про це він заявляє у вірші «У глибині сибірських руд…» (1827 р.) і в алегоричному вірші «Арион» (1827 р.). В останньому Пушкіна підтверджує вірність ідеалам своєї юності: «Я гімни колишні співаю…»
Дружба була одним з моральних ідеалів його життя. Основні теми віршів А. С. Пушкіна, теми дружби порушена у віршах «19 жовтня 1827 року», «Спогаду в Царському Селі» (1829 р.). Спілкування із друзями завжди допомагало Пушкіну у важкі моменти його життя. Світлою датою була для Пушкіна ліцейська річниця
Іншими моральними й естетическими ідеалами поета були любов і жіноча краса. Піднесені вірші на цю тему; «ДО*** («Я пам’ятаю дивовижне мгновенье…»)» (1825 р.), «Я вас любив: любов ще, бути може…» (1829 р.). Прекрасна жінка обожнюється поетом і є джерелом натхнення
У творчості Пушкіна зустрічаються вірші, у яких поет говорить про самітність і розпач. Наприклад, «В’язень» (1822 р.), «Волі сівач пустельний…» (1823 р.), «Дарунок даремний, дарунок випадковий…» (1828 р.). Але для всього творчості характерно світле почало
Філософські думки про добро, зло, життя, смерті займають значне місце в спадщині поета. В «Вакхической пісні» (1825 р.) поет проголошує улюблені компоненти життя: розум, любов, музи. Рядок із цього вірша став афоризмом: «Так здраствує сонце, так зникне тьма!» Афоризмами стали багато рядків зі спадщини Пушкіна
У вірші «Анчар» (1828 р.) образ отрутного дерева символізує світове зло. Мудра природа помістила дерево в пустелі. Головним винуватцем поширення зла по світлу став «непереможний владика», що послав за отрутою свого раба
До смерті Пушкін ставиться спокійно й мудро, У вірші « чиБроджу я уздовж вулиць шумних.-» (1829 р.) автор відзначає, що життя вічне. Завершують вірш рядка:
И нехай у гробового входу
Младая буде життя грати,
І байдужа природа
Красою вечною сіяти
У ліричному вірші «…Знову я відвідав…» (1835 р.) знову звучить Теми нескінченності буття. Поетом знайдені дуже теплі слова про куточок землі, де він «провів вигнанцем два роки непомітних». » ДО
Пушкіна завжди був небайдужий до природи. Вірш «Зимовий ранок» (1829 р.) яскраво відтворює картину зими.- У віршах «Кавказ» (1829 р.), «Обвал» (1829 р.) знайдені точні слова для опису гірського краю
Віршована спадщина Пушкіна відбиває життя в багатьох її проявах. Воно розкриває особистість самого поета, його щирість, пориви душі, громадянська мужність
Про цілях своєї творчості Пушкін сказав у вірші «Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…» (1836 р.):
И довго буду тим люб’язний я народу,
Що почуття добрі я лірою будив,
Що в моє жорстоке століття восславил я
Волю И милість до занепалого призивався
Твір: Основні теми віршів А. С. Пушкіна