Особливості жанру казки в М. Салтикова-Щедріна

Особливості жанру казки в М. Салтикова-Щедріна

Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович ( 1826-1889) - росіянин письменник-сатирик. Демократ-просвітитель, ідейний учень В. Г. Бєлінського... Творчість спрямована проти самодержавно-кріпосницького порядку ("Губернські нариси", "Помпадури й помпадурші", "Пошехонская старовина", "Казки" і ін.).

Великий енциклопедичний словник

Багато письменників і поети використовували казку у своїй творчості. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки Салтикова-Щедріна не схожі ні на які інші. Сатира була головною зброєю Салтикова-Щедріна

У ту пору через існуючу строгу цензуру автор не міг до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неможливість російського управлінського апарата

И все-таки за допомогою казок "для дітей неабиякого віку" Салтиков-Щедрін зміг донести до людей різку критику існуючого порядку

Цензура пропустила казки великого сатирика, не зумівши зрозуміти їхні призначення, обличающую силу, виклик існуючому порядку

Для написання казок автор використовував гротеск, гіперболу, антитезу. Також для автора була немаловажна езопова мова. Для того щоб сховати від цензури искреннее зміст написаного, доводилося користуватися й цим прийомом. Письменник любив придумувати неологізми, які характеризують його героїв, наприклад: помпадури й помпадурші, пенкосниматель і інші

Тепер розглянемо особливості жанру казки в письменника на прикладі декількох його добутків. В "Дикому поміщику" автор показує, до чого може опуститися багатого пана, оказавшийся без слуг. У цій казці застосована гіпербола. Спочатку культурна людина, поміщик перетворюється в дике тварини, що харчується мухоморами. Тут ми бачимо, як безпомічний багатої без простого мужика, наскільки він не пристосований до життя й нікчемний. Цією казкою автор хотів показати, що простий росіянин людин - нежартівлива сила

Подібна ж ідея висувається й у казці "Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив". Але тут читач бачить лагідність мужика, його покірність, беззастережне підпорядкування двом генералам. Він навіть сам прив'язує себе на ланцюг, що зайва раз указує на покірність, затурканість, закабаленность російського народу

У цій казці автором використана й гіпербола, і гротеск. Салтиков-Щедрін наштовхує читача на думку про те, що пора мужикові прокинутися, обміркувати своє положення, перестати безмовно покорятися

В "Премудрому пискаре" ми бачимо життя обивателя, що боїться всього на миру. "Премудрий пискарь" постійно сидить узаперті, боячись зайвий раз вийти на вулицю, з ким-небудь заговорити, познайомитися. Він веде життя замкнуту, нудну. Своїми життєвими принципами він нагадує іншого героя, героя А. П. Чехова з оповідання "Людин у футлярі" Беликова. Тільки перед смертю замислюється пискарь про прожите життя: "Кому він допоміг? Кого пошкодував, що він взагалі зробив у житті гарного? - Жив - тремтів, і вмирав - тремтів". І тільки перед самою смертю усвідомить обиватель, що нікому-те він не потрібний, ніхто його не знає й про нього не згадає

Страшну обивательську відчуженість, замкнутість у собі показує письменник в "Премудрому пискаре".

М. е. Салтикову-Щедріну гірко й боляче за російську людину

Читати Салтикова-Щедріна досить непросто. Тому, може бути, багато хто так і не зрозуміли змісти його казок. Але більшість "дітей неабиякого віку" оцінили творчість великого сатирика по заслугах


Загрузка...