Погляди й характер гринева

Погляди й характер гринева

Пускай послужить він в армії, так

Потягне лямку, так понюхає

Пороху, так буде солдатів,

А не шаматон.

А. Пушкіна

Поруч із іншими важливими питаннями роман "Капітанська дочка" ставить проблему виховання молодого покоління в дусі патріотизму. Як же пропонує письменник виховувати щирих громадян країни? Пушкіна занадто розумний, щоб давати готові рецепти. В образах Гринева й Швабрина він показує приклади діаметрально протилежних характерів, а висновки повинні робити самі читачі

Роман написаний у вигляді мемуарів Петра Андрейча Гринева, де він згадує свою молодість і зустрічі з "розбійником Пугачовим". Дитинство і юність Гринева нічим не відрізнялися від життя інших барчат-недоуків, тому в романі про це сказано мимоволі, а от про майбутню службу в армії Гринев розповідає докладно, тому що мріяв служити в Петербурзі, у гвардії, сподівався на веселу й безтурботну життя. Батько ж визначив йому інше: "Чому навчиться він у Петербурзі? Мотати так повесничать? Ні, пускай послужить він в армії, так потягне лямку, так понюхає пороху, так буде солдатів, а не шаматон". Сперечатися з батьком не прийнято було, він вирішує, що робити "Петруше", у його напутті синові звучить серйозний наказ, що син навіть у думках не спробував заперечити. Авторитет батька - це основа сім'ї. Для Петра Гринева - це своєрідна клятва на вірність сім'ї, що він ніколи не зрадить. Батько наставляє: "Прощай, Петро. Служи вірно, кому присягнеш; слухайся начальників; за їхнім пещенням не ганяйся; на службу не напрошуйся; від служби не відговорюйся; і помни прислів'я: "Бережи плаття сновові, а честь змолоду".

Гринев добре засвоїв урок батька. Він прекрасно розуміє, що за програний борг треба платити. На заперечення Са-Вельича Петро Андреич відповідає зухвалістю, але гроші Зурину повертає. Обдаровує вожатого заячим кожухом, тобто, за словами Савельича, поводиться "як дитя нерозумне", але, на наш погляд, шляхетно.

Служба в міцності для Гринева необтяжлива, а після того, як він прийшов у замилування капітанською дочкою, навіть і приємна

Дуель зі Швабриним додає позитивних рис Гриневу. Він не який-небудь недотепа, а людина, що має подання, як звертатися зі шпагою. І, не сподличай Шваб-Рин, ще невідомо, як би закінчилася дуель

Немаловажне значення у формуванні характеру Гринева зіграла любов його до Маші Миронової. У любові людин відкривається до кінця. Ми бачимо, що Гринев не просто закохано, він готовий взяти на себе відповідальність за улюблену. А коли Маша залишається беззахисною сиротою, Петро Андрійович ризикує не тільки своєї життям, але й честю, що для нього важливіше. Він це довів при узятті Білогірської міцності, коли, не присягнувши "лиходієві", чекав розправи. "Пугачов махнув хусткою, і добрий поручик завис біля свого старого начальника. Черга була за мною. Я сміло дивився на Пугачова, готуючись повторити відповідь великодушних моїх товаришів".

Гринев жодного разу не відступив від наказу батька, а коли прийшла черга відповідати за наклеп Швабрина, Петро Андреич навіть і не подумав виправдуватися Машиним ім'ям. З початку й до кінця роману ми бачимо що мужніє, поступово взрослеющего героя, що свято дотримує даної присяги й завіт батька. Цей характер, часом по-юношески безпутний, але добрий і стійкий, викликає симпатію читачів. Гордість охоплює за свідомість, що такими були наші предки, які одержали багато знаменитих перемог

Читаючи роман, не тільки захоплюємося його кращими героями, але їм хочеться наслідувати. У цьому Пушкіна бачив головне призначення літератури


Загрузка...