Природокористування. Приклади раціонального й нераціонального природокористування.
Людство з найдавніших часів використовувало природу в господарських цілях (полювання, збирання, рибальство). Протягом всієї історії відбувалося розширення зв’язків у системі природа — людин. У сферу людської діяльності включалися всі нові види природних ресурсів. Росла чисельність населення, збільшувалися масштаби виробництва, відбувалася зміна природного природного середовища в результаті людської діяльності. У цей час активна роль людини у використанні природи знайшла своє відбиття в природокористуванні як особливій сфері господарської діяльності. Природокористування — сукупність мер, що вживаються суспільством з метою вивчення, охорони, освоєння й перетворення навколишнього середовища.
Раціональне природокористування — такий тип взаємини людського суспільства з навколишнім середовищем, при якому суспільство керує своїми відносинами із природою, попереджає небажані наслідки своєї діяльності. Прикладом може служить створення культурних ландшафтів; застосування технологій, що дозволяють більш повно переробляти сировину; повторне використання відходів виробництва, охорона видів тварин і рослин, створення заповідників і т.п.
Нераціональне природокористування — тип взаємини із природою, при якому не враховуються вимоги охорони навколишнього середовища, її поліпшення (споживче відношення до природи). Приклади такого відношення — це непомірний випас худоби, подсечно-вогневе землеробство, винищування окремих видів рослин і тваринних, радіоактивне, теплове забруднення середовища.
У цей час більшість країн проводить політикові раціонального природокористування, створені спеціальні органи охорони навколишнього середовища, розробляються природоохоронні програми й закони. Важлива спільна діяльність країн по охороні природи, створення міжнародних проектів. Збереження навколишнього середовища — найважливіша загальнолюдська проблема. Удосконалювання раціонального природокористування — одне з основних завдань сучасності.