Проблематика й художня своєрідність повести М. А. Булгакова «Собаче серце» Собаче серце Булгаков М. А

Проблематика й художня своєрідність повести М. А. Булгакова «Собаче серце»
Михайло Панасович Булгаков народився в Києві, у сім'ї викладача Духовної академії Панаса Івановича Булгакова. Становити він став, за свідченням близьких, рано. В основному це були невеликі оповідання, сатиричні вірші, драматичні сценки. Поступово інтерес до булгаковських добутків зростає. Стає очевидним те, що талант художника був у Булгакова, що називається, від Бог. Популярність письменникові приніс роман "Біла гвардія", перероблений згодом у п'єсу "Дні Турбиних". Великий успіх мали комедія "Зойкина квартира" і гумористичний збірник оповідань "Дьяволиада" (1925 р.). Однак починаючи з 1928 року навколо ім'я Булгакова створюється обстановка цькування, саме ім'я письменника стає як би поза законом. П'єси "Біг", "Іван Васильович", "Багряний острів", роман "Майстер і Маргарита" - далеко не повний список добутків, які не побачили світло при житті автора. У цьому ж переліку перебуває й повість "Собаче серце". Це добуток, написаний в 1925 році, побачило світло лише в 1987 році в журналі "Прапор". В основу повести ліг ризикований експеримент. Вибір такого сюжету Булгаковим не випадковий. Усе, що відбувалося тоді й що називалося будівництвом соціалізму, сприймалося автором "Собачого серця" саме як експеримент - величезний по масштабах і більш ніж небезпечний. Скептично Булгаков ставився й до спроб створення нового доконаного суспільства революційними, тобто не виключають насильства, методами, до виховання тими ж насильницькими методами нової, вільної людини. Для автора повести це було неприпустимим втручанням у природний хід речей, наслідку якого могли виявитися жалюгідними для всіх, у тому числі й для самих "експериментаторів". Об цьому "Собаче серце" і попереджає читача

Одним з головних героїв, виразником авторських думок у повісті стає професор Преображенський. Це великий учений-фізіолог. Він з'являється як втілення освіченості й високої культури. По переконаннях це прихильник старих дореволюційних порядків. Всієї його симпатії на стороні колишніх домовласників, заводчиків, фабрикантів, при яких, як він говорить, був порядок і йому жилося зручно й добре. Булгаков не аналізує політичні погляди Преображенського. Але вчений висловлює дуже певні думки про розруху, про нездатність пролетарів попоратися з нею. На його думку, насамперед потрібно людей навчити елементарної культури в побуті й на виробництві, тільки тоді налагодить справа, зникне розруха, буде порядок. Люди стануть іншими. Але й ця філософія Преображенського потерпить катастрофу. Він не може виховати в Кулькове розумної людини: "Я змучився за ці два тижні більше, ніж за останні чотирнадцять років..."

У чому ж причина невдачі Преображенський і доктори Борменталя? А справа не тільки в генній інженерії. Преображенський упевнений, що чисто звірині інстинкти, які позначаються у звертанні колишнього пса Кулькова, можна зжити: "Коти - це тимчасово... Це питання дисципліни й двох-трьох тижнів. Запевняю вас. Ще який-небудь місяць, і він перестане на них кидатися". Питання не у фізіології, а в тім, що Кульок - тип певного середовища. Пес стає людиною, але його вчинки визначають гени, отримані від п'яниці й хама Клима Чугункина: "...у нього вже не собаче, а саме людське серце. І саме паршиве із всіх, які існують у природі!" Контраст між інтелектуальним початком, втіленому в інтелігентних людях, фізіологах Преображенському й Борментале, і темними інстинктами "гомункула" Кулькова (з низьким, скошеним чолом) настільки разючий, що створює не тільки комічний, гротескний ефект, але й офарблює в трагічні тони

Немаловажну роль грає тут і Швондер. Він намагається вплинути, виховати Кулькова. Цей не те пес, не те людин у бесіді із Преображенським буквально повторює слова й фрази Швондера не тільки про права, але й про свою перевагу над буржуями: "Ми в університетах не вчилися, у квартирах з 15 кімнат з ваннами не жили..." Природно, що спроба виховати нової людини у вчорашньому Кулькове - сатиричний випад письменника проти Швондеров. Слід зазначити, що сатира й гумор Булгакова в цій повісті досягають вищого ступеня майстерності. Досить згадати блискуче написану сцену з омолодженим дідком, що хвастає своїми любовними пригодами, або ж сцену з "жагучою дамочкою" підтоптаний, що, щоб удержати коханця, готова на все. Ці сцени рисуються через сприйняття пса. "Ну вас до чорта", - мутно подумав він, поклавши главу на пастку й задрімавши від сорому". Комічний і образ Швондера, що вирішив виховати Кулькова в "марксистському дусі": сам процес очеловечивания Кулькова рисується в різких сатиричних і гумористичних тонах. Сюжетно він побудований по контрасту - розумний і ласкавий пес стає грубим, невихованим хамом, у якому всі отчетливее проявляються успадковані властивості Клима Чугункина. Вульгарне мовлення цього персонажа злиті з його вчинками. Вони стають поступово усе більше обурливими й нетерпимими. Те він лякає даму на сходах, то він як божевільний кидається за що несуться ладь кішками, то пропадає по шинках і трактирам. Як підсумок - гумористична сцена з карною міліцією, що прийшла в епілозі повести по доносі Швондера розшукувати Кулькова; багато пояснює професор. Він пред'являє пса як доказ своєї невинності й пояснює: "Т.е. він говорив... Це ще не значить бути людиною..."

Новаторство ж повести "Собаче серце" не тільки в сатиричній і гумористичній майстерності Булгакова, але й у складній філософській концепції цього Твір. На думку автора "Собачого серця", людство виявляється неспроможним у боротьбі з темними інстинктами, які прокидаються в людях. Трагедія полягала в тім, що в житті Шарикови швидко розплодилися. І вуж вони, говорячи словами Поліграфа Полиграфича, " душили-душили"... Таким чином, ми розуміємо, що Булгаков у повісті "Собаче серце" з величезною вражаючою силою, у своїй улюбленій манері гротеску й гумору поставив питання про владу темних інстинктів у житті людини. Його сатира на адресу Кулькових, Швондеров, Климов Чугункиних досягала вищого ступеня майстерності й виразності. Симпатії Булгакова на стороні Преображенського. Але віри в те, що темні інстинкти в житті людей можна або зжити те за допомогою науки, або те за допомогою загального зусилля колективу, - віри цієї в письменника немає. Можна сказати, що повість пофарбована в песимістичні тони

У широкий і різноманітний потік літератури двадцятого років Булгаков урвався стрімко й зайняв у ньому видне місце. Він створив ряд класичних добутків у багатьох жанрах. Михайло Панасович став одним з основоположників нової сатири. Він захищав загальнолюдські ідеали, таврував пороки, які, на жаль, не зжиті дотепер...


Загрузка...