Чисто.
И ця чистота є — поет
Тьми низьких істин…
Немає низьких істин і високих обманів, є тільки низькі обмани й високі істини
Ще одне. Істини не ходять тьмами ( тьма-тьмуща, Тьму-Таракань, і т.д.) Тільки — обмани
Вертаючись до миру фактів. Застереження — і важлива: говорять, що зараз видано три томи пугачевского архіву, з яких Пугачов встає зовсім іншим, чим в «Історії Пугачевского бунту», а саме — без усякої низькості, мужичим царем, і т. д.
Але справа для нас у цьому випадку не в Пугачові, а в Пушкіні, інших матеріалів, крім дворянських (упереджених), що не знали й цим дворянським — що поверили. Як Пушкін, за наявним даними, Пугачова бачив. І звіряю я тільки пушкінського Пугачова — спушкинским.
Якщо ж, паче сподівання, Пугачов насправді встає мечтанним мужичим царем, великодушним, справедливим, сміливим — що ж, виходить, Пушкін ще раз прав і один тільки й прав. Виходить, прав був — принижуючим показанням у глибині своєї істоти не повіривши. Тільки очами їм повіривши, не душею
Як не обернися — прав:
Був Пугачов низький і легкодухий лиходій — Пушкін прав, даючи його високої й безстрашним, тому що тьми низьких істин нам дорожче…
Був Пугачов великодушний і безстрашний мужичий цар — Пушкін знову правий, його таким, а не архівним — давши. (NB! Пушкіна архів спростував не словом, а справою.)
Але, повторюю, справа для нас не в Пугачові, який він був або не був, а в Пушкіні — який він був
Був Пушкін — поетом. І ніде він їм не був з такою силою, як в «класичній» прозі «Капітанської дочки ».
Ванв, 1937
1 Казки нашого життя й буття (ньому.).
2 Йому не до цього (фр.).
3 Предок Пушкіна був присуджений до смерті Петром Великим (фр.).
4 Зберігаю пушкінську орфографію. (Примеч. М. И. Цветаевой.).
5 Є в «Історії Пугачевского бунту» і Гринев, але там він підполковник і з Пугачовим не зустрічається. (Примеч. М. И. Цветаевой.).
6 Боячись, щоб він раптово не вмер від страху (фр.).
7 Доторкався. (Примеч. М. И. Цветаевой.).
(джерело — М. Цветаева «Твір» в 2тт., т.2,
М., «Худий. літ.» 1984 р.)