(З екзаменаційних робіт ЕГе-2013 (частина З))
- «Стаціонарний доглядач». Любов — це щиросердечний процес, що відбувається в серце. Що посієш, то й потиснеш. Коли нарешті встав, він рассвереп. Репліки перехожих роблять текст більше пізнаваним. Прибиральниця стала першою жертвою його любові, тому що він накинувся на неї, вилетівши на сходи. Пародіюючи сучасну молодь градаском. Якщо в одного ставка ціла юрба збожеволілих людей, то що ж тоді діється в моря, на пляжі? Зараз навколишній нас мир розвивається за законами гуманізму й мобільності. Кошик міг би бути й потерпимей. Кошик закричав йому: «Бандит!» З кошика з овочами вивалилися фрукти. Щоб підкріпити обосновательность своїх думок… Автор з іронією ставиться до свого персонажа в 35-м реченні. Ну як же одержати милосердя нужденній людині? Не всі можуть зрозуміти самотнім, кинутим життям людей. Численні епітети показують стан душі й тіла бідних людей. Автор ставить знаки питання, щоб читач задався цими питаннями. Автор ужив уривок з вірша. Проблема падіння людини в суспільстві… Давайте послухаємо безсмертного російського письменника, до якого ніколи «не заросте народна стежка». Кожний повинен бути милосердлив. Багато хто через любов забувають іспити, а когось звільняють із роботи. Автори начебто Гоголя перехопили тему й додали свої праці у світову літературу. Які пориви й аспекти виділяються в людині в мінути невимовного блаженства? Пушкіна збудив всіх письменників. Принижені й ображені герої, вони відіграють певну роль в оповіданні й нічого із цим зробити не можуть, така їхня доля, їх треба нехтувати й принижувати. Деякі писали, може, і моральна творчість, але деякі писали книги не заради кар’єри, але й заради грошей, та й в XIX столітті писати особливо не очом. Вони допомагають своїм братам і сестрам, які оточують їх. Доза какаина. Самого що не але є. Письменники показують проблему людей, які просять милостиню. Взяти, наприклад, «Капітанську дочку». Якщо хтось з’являється на світло, значить це кому-небудь потрібно. Для створення юрби автор длинно перераховує прізвища відомих письменників: Гоголя, Достоєвського, Толстого, Короленко, Чехова, Лєскова. Любов. Треба все забути й віддатися цьому прекрасному почуттю від голови до ніг. Став трощити все на своєму ходу. Як поводиться людина, у якого збожеволіла від щастя голова з думками про те, що його люблять? За допомогою рядів однорідних членів (Пушкін і Достоєвський, Гоголь і Толстой, Лєсков і Чехов) автор згадує авторитетів у російській літературі. У тексті видні риторичні вигуки (у цьому випадку питання). Це надає оповіданню живності. По меті висловлення Тендряков міркує дуже емоційно. Сонечку можна віднести до числа занепалих людей, тому що вона працює на панелі. Автор тексту так хоче встромити в кожну людину почуття й милосердя. Пушкіна залишив у літературі більші букви. Текст написаний по Тендрякову. Йому дуже повезло в житті. За всіх часів старші люди передавали свої традиції й досвід молодшим. Цю же картину ми можемо спостерігати й у тваринному світі. Доти ми будемо не тільки називатися людиною, а будемо ім. У кожної людини є своя духовна цінність. Автор виражає свої думки під засобом власних міркувань. У цьому висловленні є частка думки й самого Паустовского. Автор приводить разновидние приклади. «У моє жорстоке століття очолив я волю… «У світі ні, як сказав Достоєвський, «непотрібних людей», і не можна проводити поділ суспільства на «право имеющих» (як, наприклад, Розкольників з роману Злочин і покарання») і на «дрянь усяку». Червоною ниткою проходить по цьому тексті гуманна ідея. Отут почалася груба дискусія з осудами й різкими вираженнями. Паустовский підхопився й закричав на кривдників. Великий зв’язок протикает між учителями й учнями. Учителі вказують нам на помилки й просять про невиконання їх надалі.
Урбан графикс Консультування по .