Романчук Л. А. Творчість Годвина в контексті романтичного демонізму Ключові поняття (короткий огляд)

Романчук Л. А. Творчість Годвина в контексті романтичного демонізму
Ключові поняття (короткий огляд)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ (КОРОТКИЙ ОГЛЯД) (c. 164-169)

Дане дослідження базується на використанні певного набору понять у їхньому специфічному тлумаченні, що приводиться нижче:

1. "Автомат" Джерело: Література Освіти )"автомат", як традиційно вважалося дотепер, уперше зустрічається в Гофмана. В аналогічному змісті воно вживається в роботах Ю. В. Манна про Гоголя, дослідження А. Терца, В. Розанова, А. Білого, В. Брюсова, Мейерхольда (нач. ХХ в.). У даному дослідженні слово "автомат" використовується як метафора "обнуління" [авт.] людського фактора й, як показано в роботі, у цьому значенні неодноразово зустрічається вже в романістиці Годвина. Даючи характеристику генезису поняття "автомат", Ю. Манн писав: "Контраст живе й мертвого й омертвіння живого - улюблена тема гротеску, втілювана за допомогою певних і більш-менш стійких мотивів (форм). Такі мотиви ляльки, автомата, маски, речі й деякі інші. При цьому гротеск вимагає, щоб названі мотиви досягли певного ступеня інтенсифікації. Потрібно, щоб лялька або автомат як би підмінили собою людини, щоб маска як би срослась із людською особою, щоб людське тіло або його частини як би опредметились, стали неживою річчю. Наше застереження "як би" передає двуединую природу цих мотивів у гротеску: прагнучи до самостихійності й автономії, вони в той же час підпорядковані змістовній установці... На цьому ґрунті реалізується можливість підміни, витиснення "живих" форм "механічними". І для першого й для другого слова лапок насущне необхідні, тому що живе виступає не зовсім як жив і механічне виявляється не зовсім механічним" Джерело: Література Освіти )"часто гротескні мотиви підміни (як і інші гротескні мотиви) супроводжувалися відкритим (або завуальованим) участю в дії надприродної, фантастичної особи, що ми називаємо носієм фантастики. Такий в "Пісковій людині" Коппола (Коппелиус, Пісочник) або - якщо перейти до Гоголя - чаклун в "Страшній помсті", Петромихали в першій редакції "Портрета" і т.д." [93. С. 291].

2. ДвійникДжерело: Література Освіти )"двійник" досить складна й велика, частково вона буде розкрита в главі 1 (параграф 1.1. 2). У пропонованому дослідженні міфологема "двійник" буде використовуватися в значенні бездушної копії, негативного зліпка людини, його потойбічної проекції, тіні, у даній якості зближуючого двійника савтоматом.

3. Демон - у християнській релігії помічник диявола. У язичеській міфології демон виражав узагальнене подання про якусь невизначену й неоформлену силу, частіше злий. Це, як пише А. Лосєв, "миттєво виникаюча й фатальна сила, що миттєво йде страшна, що так само, як і в християнській релігії, не можна назвати по ім'ю або вступити з нею у відносини" [102. T. 1. C. 366]. Вл. Соловйов визначав демона як "діяча, що володіє надприродною силою, що належить до невидимого миру й має вплив на життя й долю людей" Джерело: Література Освіти )"Одиссея" XII 295; XIX 512), лиховісні сни (ХХ 87), приваблював (XVI 194), направляв на шлях, що веде до катастрофічних подій (VI 172; VII 248; Il. XXI 92), співвідносився з долею (есхил "Перси" 825; Софокл frg. 592; Еврипид "Aндромаха" 971). Кожній людині в житті діставався свій демон (демоний) (Платон "Федр" 107 d, Геракліт frg. 119). Ранньохристиянські подання про демона пов'язані з образом злої демонічної, бесівської сили. У роботі міфологема демона вживається в трьох планах: 1) як метафора темного почала людини; 2) у значенні персонажа, зараженого злом; 3) у значенні ініціатора й "каталізатора" процесу демонизации вгерое.

4. Демонізм - явище літературної сюжетики, що виводить на сцену демонічних героїв. Демонізм може проявлятися в трьох взаємозалежних видах: 1) як компонент художньої творчості, 2) як світогляд автора й 3) як тема й предмет творчості (персоніфікація). У даній роботі нас буде цікавити третій аспект

5. Демонічний герой - персонаж песимістичного складу, обуянний складною внутрішньою боротьбою між добром і злом і, що відмінюється до концепції непереможності й вседоступності у світі зла. Генезису демонічного героя присвячені розділи в главі 1:1. 2. і 1. 3.

6. Демонологія - безсторонній реєстр всіх видів диявольських істот, а також властивостей і способів впливу їх на мир, у повному виді, що з'явився в період Реформації

7. Деформація Гофман, е. По). У роботі термін "деформація" уживається в самостійному значенні як метафора смерті (духовної, психологічної, соціальної або фізичної).

8. Диявол (греч. переклад арамейського й давньоєврейського слова "Сатана", по-російському "супротивник") - у релігійно-містичних поданнях іудаїзму й християнства головний антагоніст Бога й всіх вірних йому сил на небесах і на землі, ворог людського роду, цар пекла й володар бісів [102. Т. 1. С. 416], конкретне, абсолютно зла істота. Четверте Євангеліє тричі привласнює йому титул "князя миру цього", що, на думку Р. Браунригга, "відбиває іудейське поняття про зло, властивому нинішньому столітті, і про добрий час, що очікується в столітті прийдешньому" [22. С. 273]. У літературі поняття "диявол" має різні змісти: символ бунту; метафора злого руйнівного початку; реалізоване різними способами тяжіння до небуття; діалектичний початок; дух сумніву й т.д. Як символ це поняття використовується й у нашій роботі

9. Дьяволизмданого терміна продиктовано необхідністю більше детального з'ясування відмінних рис явища "демонізму" у романтичній концепції. Дьяволиада - галерея образів, дієприкметникових до зла

10. Життя-в-Смерті - метафора образа існування між життям і смертю, характеризуемого духовним омертвінням і зовнішньою автоматизацією. Дана міфологема вперше уведена в поемі Кольриджа "Балада про старого мореплавця" (1737).

11. Термін "катастрофа" - "розв'язка" в англійській драмі; у метафізичному змісті - процес демонічного надприродного втручання; у контексті даної роботи служить понятійним інструментом для аналізу відмінних рис "романтичних мирів".

12. Краса зла - поняття, уведене романтизмом (трактат Де Квинси "Убивство як вид образотворчого мистецтва", 1827) і олицетворяющее тісний діалектичний зв'язок між добром і злом, красою й каліцтвом, а також їхня відносність. Специфіка вживання даного терміна в пропонованому дослідженні складається в уведеному значеннєвому зв'язку між даної глоссемой і понятійним рядом "деформація - трансформація - катастрофа" у контексті романтичного демонізму

13. Механізм ("машина") - втілений у вигляді живого симулякр, тобто зовні живе, але внутpенне меpтвое наповнення. За значенням і внутрішнім наповненням "механізм" близький поняттю "автомат" з різницею лише як вихідний матеріал: суть "автомата" становить суб'єкт, перетворений у машину; а суть механізму - "машина", обретшая людська подоба


Загрузка...