Романтичні добутки M. Гіркого. Гіркий М

Романтичні добутки M. Гіркого
До творчості А. Г. Горького можна ставитися по-різному. Думка про його творчість завжди було не однозначним: одні критики "громили" у своїх статтях Горького, інші називали його геніальним письменником. Але про що б не писав Горького, робив він це з жагучою переконаністю, з непохитною вірою в людину, ставлячи перед собою завдання показати, що "людина - це звучить гордо".

Саме в ранніх творах Горького герої здаються величезними, значними. Всім героям письменника властива гаряча любов до незалежності й волі. Це горді натури, сильні й цільні, вольові характери, які відкидають приналежність, смиренність і лагідність. Це образи, які кличуть до прекрасного й вільного життя. Таких людей ми бачимо в оповіданнях "Макар Чудра", "Баба Изергиль" в "Пісні про Сокола".

Сенс життя для Чудри полягає в прагненні до волі. У цьому оповіданні Горького показало нам те, що двоє красенів-циганів зволіли вмерти, але залишитися вільними. Радда й Лойко любили один одного, але воля для кожного була дорожче любові. От що говорить Радда: "А ще я люблю волю! Волю-Те, Лойко, я люблю більше, ніж тебе..." "Краще смерть, чим рабство", - затверджують романтичні герої Горького

В "Макарі Чудре", потім в "Бабі Изергиль", пізніше в "Пісні про Сокола", чується мотив "шаленості хоробрих". Гіркий випробовує своїх героїв у складних ситуаціях. Горді люди в оповіданні "Баба Изергиль" - Данко й Ларра. На відміну від Данко Ларра був егоїстом. Йому було неведомо почуття любові до ближнього, він ніколи нікого не любив, крім себе. Коли ж йому сказали: "За все, що людина бере, він повинен платити собою: своїм розумом і силою, іноді життям..." - Ларра відповів, що він цього не зробить, тому що хоче залишитися непошкодженим

Вільні люди відкинули його, засудивши вбивці на вічну самітність: "И от він став жити, вільно, як птах..." Але гордість Ларри шкідлива не тільки для людей, вона згубна для самого Ларри.

Данко теж гордий, але він любить людей. І тому він добуває волю для всього плем'я, що повірило йому. Данко віддає людям усього себе, нічого не просячи в них замість: "Спалив для людей своє серце й умер, не просячи в них нічого в нагороду собі..."

Ці дві легенди показують нам те, у чому полягає безсмертя людини. У легенді про Лар-Ре, що відвернувся від людей, безсмертя полягає в тім, що про цю горду людину в степу нагадує лише темна тінь. А про подвиг Данко, що бачив сенс життя у звільненні людей, збереглася вогненна пам'ять: перед грозою в степу спалахують блакитні іскри його розтоптаного серця

Тема вільної особистості - одна з головних тем ранньої творчості Горького. Добуток "Дівчина й Смерть". Дівчина вступає в боротьбу із царем тому, що він у неї відбирає право насолоджуватися життям, право бути вільної. Царя бісить радісний сміх дівчини, за це цар і віддає її у владу смерті. І тут Горького затверджує перемогу людини, його любові й прагнень до життя над руйнівними силами природи

Письменник часто зізнається в тім, що щасливо тим, що живе на землі, де обов'язково наступить "нове життя в новому сторіччі".

Романтизмом перейнята "Пісня про Буревісника". В образі "гордої птаха" зосереджені почуття сміливості й страсті, упевненість у перемозі над нудним життям: "Над сивою рівниною моря вітер хмари збирає. Між хмарами й морем гордо розвівається Буревісник..." Грім і блискавка підривають бідне, нікчемне існування

Гіркий оспівує людей сміливих, здатних до самопожертви. І нехай вони гинуть, як загинув Сокіл, але вони довідалися щастя життя - поле. "Вужі" їх не зрозуміють, адже "породжений плазувати - літати не може". І саме такі, як Сокіл, виведуть людей з тьми, до світла: "Спалахнуть у мороці життя й багато сміливих серць запалять божевільною спрагою волі, світла!..." Читаючи твору Горького, розумієш, що життя набуває сенсу тоді, коли є мета. Його оповідання змушують замислюватися над питаннями, які раніше чомусь не виникали. Гіркий змушує нас гостро відчути швидкоплинність життя, занепокоєння, невдоволення собою. А це і є шлях до самовдосконалення.


Загрузка...