Роздум над проблемою життєвого Вибору персонажів (чіпки, грицька, максима). Жіночі образи у творі (мотря, галя)

Так Грицько любив потай від діда Уласа їздити на ба­рані, бив його, мучив. Грицько смертельно злякався вовка і втік. Ставши парубком, Грицько має тільки одну мрію.

«Нічого я б на світі не хотів, тільки б хату теплу, жінку любу та малу дитину! А то б усе мав!» І справді, заробивши декілька сот карбованців, Грицько те­пер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда». Коли в Чіпки незаконно відібрали землю, дружина Грицька, Христя, глибоко співчувала йому, тоді як Грицько всіма спосо­бами почав чорнити Чіпку перед Христею, «немов найлютішого ворога». Коли солдати покатували селян за те, що вони вчинили бунт, і Чіпку, що виступав на їх захист, Грицько дуже радів. Грицько ненавидить сільських бідняків, до громадських справ виявляє цілковиту байдужість.

Він ніяк не може зрозу­міти, чому Чіпка заводиться з панами, які усунули його із зем­ської управи. Висновок Такий є Грицько, дрібний власник, що горнувся до заможної частини селянства, яка ставала опорою капіталізму на селі. Його егоїстична, власницька натура прагне одного — власної безпеки та зиску.

Образи жінок-селянок У романі П. Мирного є низка образів жінок-селянок, змальова­них автором правдиво і з великою сердечністю. Це — образи ма­тері Чіпки — Мотрі, його баби — Оришки і дружини Грицька — Христі.

Найповніше зображено образ Мотрі. Образ Мотрі — один із найтрагічніших в українській літера­турі.

Мотря — селянка — біднячка, чесна, невсипуща трудівниця. «Не судилося Мотрі щастя.

Не зазнала вона його змалку: не ба­чила дівкою, жінкою, не сподівалася замужньою вдовою». Після хвилини непевного щастя (пізнього заміжжя з Остапом Хрущем) зазнала вона страшного лиха. Забобонні селяни знева­жали та неславили її (що пішла заміж за двужона), відмовляли в роботі. Мотря насилу прогодувала себе, стару матір Оришку та малого Чіпку.

Чіпка підріс та громада відсудила їм землю. З’явилися які-не-які статки, худоба і найголовніше для селянина — земля. Та й те щастя було примарним: продажні судді відсудили Мотрину землю «приблуді» з Дону, а сам Чіпка, не дошукавшись правди, спився, скривдив матір та прогнав її з дому. Мотря є втіленням людської моралі. Її совість, сумлінність, її душа не дозволяли приховати синів злочин. Вона мати, але вона й людина, що має боротися зі злом.

Висновки Мотря — тип трудящої жінки-селянки, зворушливий образ матері-страдниці. Муки й печалі Мотрі соціально обумовлені. Винен в її безталанні несправедливий соціальний устрій, в якому панували поміщики й капіталісти.

Галя — «польова царівна» і «розбишацька дочка» — прагнула ввійти в лихе товариство «тихим янголом-спасителем», а правду, справедливість бачила в любові, доброті, чесності, щирості. Ніщо у світі, на її думку, не виправдає злочин і вбивство. Риторичне: «Так оце та правда?! » — стало підсумком її життя, сподівань, лю­бові; дізнавшись про Чіпчин злочин, вона наклала на себе руки. 4. Творча робота Скласти анкету Христі.

IV. Закріплення 1. Бесіда за питаннями • Яке уявлення склалося у вас про Грицька? Розкрити образ цього персонажа через авторську характеристику, вчинки, мову, взаємодію з іншими персонажами. • Чому запорізький козак Мирон Ґудзь не міг би пишатися ону­ком Максимом? Якими вчинками максим Ґудзь знеславив свій козацький рід?

• Чому дочка розбійника не захотіла стати дружиною розбій­ника? Розкрити внутрішній стан Галі, вмотивувати її вчинки після одруження. • З’ясуйте причини прихильності Христі до Чіпки, аналізуючи обставини життя, душевний стан і вчинки героїні. • У чому трагізм жіночої й материнської долі Мотрі? • З’ясуйте життєву філософію баби Оришки й Галиної матері Явдохи. 2. Слово вчителя Як бачимо, у кожного з персонажів — власна доля.

Вони по-різному думають, по-різному шукають своє щастя, по-різному влаштовують життя. Але в художньому творі ці люди живуть поруч, взаємодіють. Що ж наповнює літературні персонажі роману такою життє­вою силою? Очевидно, те, що їхні характери ми пізнаємо не лише через вчинки, зовнішнє життя, а через думки, сумніви, переживання і вподобання, болі й муки. Заглиблення авторів у внутрішній світ людини дало змогу загля­нути в саму душу уярмленого народу України на межі двох епох — часів кріпосництва й періоду реформ.

І що ж ми побачили там? Попри прояви егоїзму, низькопоклонства, лакейства, спричинені Неволею, кращі представники народу несли в собі здорове зерно народної моралі й етики. Пригадайте епізоди, в яких персонажі найбільше проявляють свою доброту, чесність, мудрість. Учні наводять приклади. Симпатією в читача викликають ті персонажі, в яких проявилися найкращі риси українського народу — доброта й любов до ближ­нього, працелюбство, почуття гідності й честі, які в усі часи мають бути основою життєвої філософії кожного молодого покоління. 3. Оцінювання V. ДомашнєЗавдання 1.

Підготувати індивідуальний виступ на одну із запропонова­ них тем на конференцію (3-4 хв.). • Роль портретних характеристик у творенні літературних об­разів. • Пейзаж у романі — важливий засіб змалювання психічного стану героїв. • Лексичне багатство роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?

» • Сучасники й нащадки про П. Мирного та його творчість. • О. Білецький про місце роману в історії української та зару­біжної психологічної прози. • Особливості стилю, творів І.

Нечуя-Левицького та Панаса Мирного. 2. Вивчити словничок літературних термінів. Додаток З теорії літератури Соціально-психологічний роман — твір, у якому проблеми суспільного життя зображені не самі собою, а через психологію героїв, їх думки, прагнення й переживання. Прообраз (прототип) — особа, життя й діяльність якої насампе­ред малася на увазі при створенні літературного образу, тип у творі. Літературний образ не є копією прообразу, при його створенні пись­менник використовує художній домисел, узагальнення. Національне в літературі — відображення особливостей істо­ричного життя, побуту й природи, звичаїв і культури, рис націо­нального характеру й мови певного народу. Загальнолюдське — властиве людям, незалежно від їх націо­нальної приналежності (розуміння добра і зла, совісті й честі, ставлення до праці, до людей).

  • Жанрові й стильові особливості твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
  • У романі порушено суспільно значущі соціальні проблеми, тому за характером він соціальний. Крім того, соціальні процеси зображено через психологію героїв, їхні думки, прагнення й переживання, звідси глибокий психологізм. Отже, це яскраво виражений соціально-психологічний роман. Композиція і сюжет. Композиція роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » складна: він має чотири частини, тридцять розділів. Основні сюжетні лінії роману: Рід і життя Чіпки; Рід і життя Максима Ґудзя; Грицько і його дружина; Пани
  • Щиросердечна широта героїв Н. В. Гоголя Гоголь Н. В
  • Щиросердечна широта героїв Н. В.Гоголя ... Любо, боляче па серце; а душу начебто враю. Гей, хлопці! Гей, гуляй!.. Н. Гоголь Риси героїзму, волелюбності, щиросердечної широти, які пізніше з такою могутньою силою покаже Гоголь у героях повести "Тарас Бульба", виявилися вже в "Вечорах на хуторі біля Диканьки". Особливо яскраво показане цей волелюбний початок народного життя в улюблених Гоголем описах гопака, образно передавальне молодецтво й могутній, як вихор, дух запорізької вільності. У
  • Душевная широта героев Н. В. Гоголя Гоголь Н. В
  • Душевная широта героев Н. В.Гоголя ... Любо, больно па сердце; а душа как будто в раю. Гей, хлопцы! Гей, гуляй!.. Н. Гоголь Черты героизма, свободолюбия, душевной широты, которые позже с такой могучей силой покажет Гоголь в героях повести "Тарас Бульба", проявились уже в "Вечерах на хуторе близ Диканьки". Особенно ярко показано это свободолюбивое начало народной жизни в излюбленных Гоголем описаниях гопака, образно передающих удаль и могучий, как вихрь, дух запорожской
  • Соціально-психологічний роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Історія його створення, співавторство з Іваном Біликом
  • Мета: глибше ознайомити учнів із життєвим та творчим Шляхом Панаса Мирного, розкрити етапи творчості прозаїка, познайомити з основними його творами, їх жанровою й тематичною різноманітністю; роз­крити своєрідність композиції та багатоплановість сюжету роману, його проблематику; виховувати в учнів естетичну культуру. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: портрети Панаса Мирного та І. Білика, виставка творів, «Життя і творчість Панаса Мирного у фо­тографіях, ілюстраціях, документах: Альбом, укл. Є. Є. Радченко, О. І. Володарець.— К.: Радянська
  • День на пастівнику
  • Панас Якович Мирний - Грицьку про-о-оклятий! Грицьку ка-а-аторж-ний! Гри-и-ицьку! - гукав одного літнього погожого ранку невеличкий хлопчик літ дев'яти, стоячи на високій бурті, кругом укритій молодою і зеленою, як рута, травою. Сокце піднялось вже височенько і, гаряче, іскристе, обливало і бурту, і хлопчика, і кругом широке поле своїм огнистим світом; горіла молода трава на бурті зеленим огнем; неопавша роса світила і відбивала дорогим самоцвітним камінням. Одежа хлопчика - лихі вибійчані
Вы ознакомились с сочиненинием на тему: Роздум над проблемою життєвого Вибору персонажів (чіпки, грицька, максима). Жіночі образи у творі (мотря, галя)