Мета: продовжити роботу над аналізом твору С. Черкасенка «Маленький горбань»; розкрити характер Павлика, його поведінку, вчинки, стосунки з іншими дітьми, ставлення до нього автора, інших персонажів; розвивати культуру зв’язного мовлення учнів, пам’ять, логічне мислення, кмітливість, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження, робити висновок; раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття поваги і любові до творчості С. Черкасенка, його героїв, батьків, рідного краю; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет С. Черкасенка, бібліотечка оповідань письменника про дітей; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань Бесіда за питаннями: • Що ви розумієте під красою?
Поясніть значення внутрішньої краси. • Які риси характеру, поведінки, вдачі ви б хотіли в себе розвинути, вдосконалити, сформувати? • Що свідчить про реальність того чи іншого літературного героя?
• Для чого С. Черкасенко примушує свого героя страждати?
Чим це виправдано? • Що таке щастя?
Від чого воно залежить? Чи вважаєте ви себе щасливими?
• Дослідіть, чи можна погодитися з тим, що герої твору С. Черкасенка «Малий горбань» щасливі?
Власну думку обґрунтуйте. III. Перевірка домашнього завдання Учні зачитують складений ними план до твору. Пропонується орієнтовний його зміст відповідно до частин оповідання.
1. Павлик і його оточення. 2. Казковий світ Павликових мрій. 3. Діти на вигоні. 4. Бажання Захарки зашкодити птахам, через що він завдав образ і принижень Павликові. 5. Вболівання діда і матері за долю хлопця. 6. Порозуміння між Захарком і Павлом. IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів V. Основний зміст уроку Оповідання С. Черкасенка — важливий художній документ своєї доби, цінний здобуток української малої прози. Олекса Мишанич Справа не в тому, в чому людина ходить, А в тому, що вона в собі носить. І. В. Омулевський 1. Опрацювання образу Павлика 1.1. План — характеристика героя. 1.1.1. Павлик — син шахтарської вдови та онук діда Антипа. 1.1.2. Портрет Павлика. («Невеличка рідковолоса голівка його майже ховалася за горбом», «журні сині очі», «худі, гострі коліна».). 1.1.3. Риси характеру хлопця: А) добрий; Б) поважає дорослих (матір, діда); В) любить природу; Г) ввічливий; Д) щирий у стосунках з оточуючими; Е) терпимість до образ з боку хлопців; Ж) співчутливість до страждань інших (зайчик… ); З) чуйний; И) «лагідний, сумирний» (С. Черкасенко про героя); К) фантазер; Л) духовно багатий. 1.1.4. Павло — душевно красивий і щедрий хлопчик. 1.2. Цитатна характеристика Павла: • відокремленість від оточуючих: «Якого не прийнято, то й той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою»; • доброта: «…за великим Павликовим горбом діти ще не вміють побачити чудового серця його, тому боявся, що пустуни зобидять хлопця… » (Дід Антип про хлопця) • рухливість: «…ішов перехильцем, як качка, коливаючи своїм химерним горбом, і якось кумедно махав руками, вивертаючи долоні»; • вміння спілкуватися з дітьми: «…слухали його поважну, навчаючу мову, коли він що розповідав їм або роз’яснюючи, як треба гратись, або розказуючи якусь цікаву побрехеньку чи довгу заплутану казочку»; • «пам’ять у Павла прегарна, й він завжди пригадує свої сни до найменших подробиць…» • самотність: «Через його страшний горб товариші цурались його, й він звик бути здебільшого самотнім, на самоті з своїми думками, жив ними, тішився, розважався ними»; • лагідність, доброта: «…гарний світ нениних казок зробив і ті думки його лагідними, а серце чулим до всяких пригод, що траплялися створінням малим та беззахисним»; • любов до природи: «…любив звірят, любив пташок, навіть зомлівав, коли при нім хто з хлопців розбивав пташині яєчка або скручував голови горобеняткам»; • доля хлопця (дід): «З їхньою долею далеко не заїдеш. живе ненька, живе дід, той доля жива, а помремо…» ,«ех, дала серце, та не дала вроди… А нема вроди, нема й щастя. І завіщо покарав Господь?» 2. Обговорення змісту оповідання за питаннями • Прочитайте епіграф до твору. В чому його ідейний зміст? Кому цей твір присвячений? • Що означає і кого стосується така фраза з твору: «Якщо не прийнято, то й той сидить тут, осторонь, і з цікавістю стежить за грою… » • Хто такий дід Антип? Що ми знаємо про його минуле? («…колишній шахтар, тепер шахтовий конюх») • Що було відрадного для Павлика? • Назвіть казки, які розповідала мама сину? (Про діда в червоних чоботях, брехливу козу рогату, про зайчика-побігайчика, про Короленка й королівну, про Івасика-Телесика) • У зв’язку з чим Павлик часто перебував на самоті? • Як Павло ставився до природи? Чим це пояснити? • Які вади мав Захарко, Явдошин син? (Палив тютюн, крав у матері гроші на тютюн, знищував пташенят) • Опишіть Павла, застосовуючи цитати з твору. • Чому Павлик краще знаходив спільну мову з дівчатами, аніж з хлопцями? • Від кого і як терпів образи Павлик? • Як зрозуміти те, що на лоні природи хлопець відчував насолоду і вважав себе щасливим? («Любо було йому сковзатись чобітками по слизькій зеленій цілині, дихати на всі груди чистим, запашним повітрям, лягти де-небудь на горбочку й стежити за легенькими срібнокрилими хмарами в блакиті небесній. Чулим вухом ловив хлопець ніжну, дзвінку, жайворонкову пісеньку, що висів недалечко від нього в повітрі й тріпотів крильцями».) • Через що виникла сварка між Захарком і Павлом на вигоні? • Про яку долю мріяв дід Антип для свого онука? • Хто ж винен у каліцтві хлопця? Як про це зазначено у творі? • Якою була доля матері Павлика? (Тяжка, бо служила у панів) • Як поставився Павло до того, що дід хотів помститися за нього Захаркові? Про що це свідчить? • Що нового ми дізналися, прочитавши цей твір? У чому необхідність здобутих знань? • Чим пояснити щасливе закінчення твору? VI. Закріплення вивченого матеріалу І. Розв’язування тестових завдань. 1. Події у творі розгортаються: а) навесні; б) взимку; в) влітку. 2. Хлопці були захоплені грою: а) у м’